Малюємо книгу самі - 2

     Зовсім нещодавно, в переддень Святого Миколая, у нас в гостях були юні художники - молодша група творчої майстерні "Натхнення" під керівництвом О.А.Литвиненко (ЦДЮТ) із своєю власноруч проілюстрованою казкою"Білий кіт". 

      А сьогодні, 30 грудня, ми знову раді вітати в районній бібліотеці для дітей юних художників, але вже старшу групу творчої майстерні "Натхнення" з своїм художнім шедевром - проілюстрованою ірландською народною казкою"Білий кіт", яка зайняла перше почесне місце на міжнародному мистецькому онлайн конкурсі "SOLOVIOV-2020".З чим ми їх і вітаємо.

      Щиро дякуємо викладачу ЦДЮТ О.А.Литвиненко за співпрацю.

                                                 

                                           Зима йде - свята веде!

      Свої вітання вам шле наше  зимово-святкове  бібліокафе "Книгогурманіка".  Для святкової дегустації пропонуємо дитячу читанку "Святковий подарунок".

     З дитинства  більше за все ми полюбляємо зимові свята. Запах ялинки, смачні гостинці, добрий і веселий Дідусь Мороз з онучкою Снігуронькою. А також морозні сонячні дні - з веселими розвагами та іграми.

     На зимову пору припадає чи не найбільше народно-християнських свят. День Святого Миколая, Різдво Христове, Святвечір, свято Меланки або Щедрий вечір, Водохреще або Йордан. Про ці зимові свята та традиції їх святкування розповідає ця чудова книжечка "Святковий подарунок".

     ...Сутужно взимку пташкам. Доводиться ще завзятіше шукати собі поживу. Добре, коли люди про них потурбуються і почеплять годівнички.

     А як живуть інші мешканці лісу - зайчики, білочки, лисички, ви теж дізнаєтесь, прочитавши цю книжку.

     Книжка розкаже вам, як відзначають Новий рік в Україні та інших країнах, як звуть братів Діда Мороза по цілому світі, познайомить з  кращими зразками щедрівок і колядок. А ще ви прочитаєте улюблені вірші класиків української літератури, народні казки, прислів'я та приказки, спробуєте відгадати загадки про зимову пору.

     Бажаємо вам цікавого та веселого смакування-читання!

      Напередодні дня Святого Миколая вас вітає дуже чемне)))))  бібліокафе "Книгогурманіка". Кожен знає, що у ніч на 19 грудня Святий Миколай-Чудотворець рушає в дивовижну подорож. Мандрує небесний опікун світом, несе свої гостинці для всіх чемних і слухняних: іграшки, солодощі та звичайно ж книжки.

     А що принесе Святий Миколай застудженій журналістці, маленькій Дарці й дорослому Михасеві? Чи дістанеться по різочці нечемним Дмитрику та Петрику, через яких плачуть їхні ангели-хоронителі? Чи боятиметься темряви малий Миколка? А хто приготував подарунки для самого святителя? І як самому стати помічником великого святого? Про все це ви дізнаєтесь, якщо розгорнете і прочитаєте книжку "Мандрівка святого Миколая".

                                                             Малюємо книгу самі

     Сьогодні, в переддень Святого Миколая, до нас завітали наші добрі друзі - молодша група творчої майстерні "Натхнення" під керівництвом О.А.Литвиненко (ЦДЮТ) із своєю творчою роботою - власноруч проілюстрованою ірландською народною казкою "Білий кіт". 

     Літературно-мистецьку панораму розпочала О.А.Литвиненко, яка розповіла дітям про ілюстрації, які вони бувають. Присутні роздивлялись різноманітні ілюстрації у книжках, а згодом познайомилися з творчістю французьких художників Жана Батиста Монжа та Ерле Ферроньєра у відео арт-колажах створених районною бібліотекою для дітей.

    А потім усі розглядали власноруч ілюстровану та роздруковану книгу "Білий кіт" та із захопленням переглядами її відеоверсію, створену дитячою бібліотекою. Юні художники свою власноруч ілюстровану книгу разом із своїми автографами подарували дитячій бібліотеці, за що ми їм дуже вдячні.

    Щиро дякуємо викладачу ЦДЮТ О.А.Литвиненко за співпрацю.

                                                     Миколай до нас спішить

     Немає на нашій землі душі, яка б не горнулася до Святого Миколая. Ми звертаємося до нього зі своїми потребами, проханнями, бо знаємо, що він може подати нам руку допомоги.  Мандрує небесний опікун світом, несе свої гостинці для всіх чемних і слухняних: іграшки, солодощі та звичайно ж книжки.

     Кожна дитина з нетерпінням чекає на цей день. Бо Миколай-Чудотворець піклується про дітей, направляє їх на праведну дорогу.

     День святого Миколая - це веселе народне свято. Як у всьому світі діти чекають Санта Клауса, так в Україні діти пишуть листи святому Миколаю у яких розповідають, що доброго та гарного вчинили та про свої мрії та бажання. 

     Вітаємо усіх з прийдешнім днем Святого Миколая та бажаємо, щоб святий виконав усі ваші мрії та побажання. А  ми даруємо вам цікавий та веселий мультик про Святого Миколая.

     

      Зима за вікном не тішить білим пухнастим снігом, тріскучим морозом. Тож районна бібліотека для дітей  вирішила створити святковий  зимовий настрій  не лише для своїх юних користувачів, а й для усіх.  На наших  вікнах  ожили  теплі  та святкові зимові історії, які тішать око  усіх, хто проходить поруч з бібліотекою.

                                                     Класик української літератури

     В українській літературі другої половини XIX – початку XX століття значне місце посідає творчість Михайла Петровича Старицького – нащадка Володимира Великого, представника однієї з уславлених українських родин — Старицьких-Лисенків, фундатора українського професійного театру, талановитого поета, драматурга, прозаїка, видавця, перекладача. Він був одним із тих невтомних трудівників, чиєю працею живиться кожна національна культура.

     В грудні 2020 року Україна відзначає 180-річчя від дня народження видатного українського письменника-гуманіста. З нагоди відзначення цієї річниці районна бібліотека для дітей пропонує онлайн літературну мозаїку "Класик української літератури". 

      Пронизливо сирого, похмурого та зовсім не затишного зимового дня вас вітає книжкове бібліокафе "Книгогурманіка". Сидячи біля  теплого бібліокаміну пропонуємо вашій увазі другу частину  серії дитячого детективу  найзагадковішої дитячої письменниці  Марії Жученко  - "Рубіновий кубок".

      Отож... У компанії загадкового хакера славнозвісний детектив Фуагре і його вірна помічниця, собачка Жозефіна викриють невловимого злодія, який змінює подобу і розгадають усі його підступні плани та  розкриють карколомну справу про викрадення рубінового кубка, секрет якої криється у стародавній французькій легенді про диво-еліксир, що дарує успіх.

     Книжка стане справжньою знахідкою для дітей молодшого та середнього шкільного віку, адже герої цієї історії не лише допоможуть розвинути логічне мислення, а й доведуть, що дружба долає будь-які перешкоди.

       Приємної дегустації!

  

                                                          Зима-чарівниця у гості іде!

    Повноправною господинею  до нас  завітала зима з  веселими святами, цікавими забавами, сподіваємось - з пухнастим снігом, тріскучим морозом. Усі  - і люди,  і звірі приготувалися до приходу холодної  та величної гості. Підготувались до зими і в районній дитячій бібліотеці:  для юних користувачів організовано цікаву  тематичну виставку-інсталяцію  "Сніжний віночок сплітає зима"  із теплим святковим бібліокаміном та традиційною книжковою ялинкою.  А  учнів 5-9 класів запрошує до перегляду та читання  холодної зимової літератури тематична виставка "Книги зимового настрою". 

       Холодного та вітряного зимового дня вас вітає бібліокафе "Книгогурманіка". Закутавшись у теплий плед, з горнятком духмяного чаю пропонуємо для дегустації книгу найзагадковішої української дитячої письменниці - Марії Жученко. Чому найзагадковішої? Та тому, що переглянувши всі запропоновані інтернет-ресурси,  ми не знайшли жодної інформації про письменницю, окрім того, що вона є автором 65 дитячих книг.

     Отож, перша частина  з серії дитячого детективу Марії Жученко  "Таємниця золотих бджіл". Разом зі знаменитим детективом Фуагре і його улюбленицею Жозефіною кмітливі читачі розкриють солодко-медовий злочин, виявлять таємничого злодія, який створив чарівне бджолине військо і врятують самого президента Франції.

    Допомогти відомому детективу - відповідальна справа для молодших школярів, виконуючи яку вони не лише розвинуть уяву і фантазію, а ще й навчаться відрізняти добро від зла та злагоджено працювати в команді.

     Приємної та затишної дегустації!

       Холодного, похмурого та дощового осіннього дня  наше бібліокафе "Книгогурманіка" запрошує всіх до затишної, приємної та теплої  "дегустації" "Кави з кардамоном"  Йоанни Яґелло - відомої польської письменниці, журналіста і автора популярних підліткових романів.   

     Йоанна Ягелло є творцем книг, які отримали міжнародне визнання, успішно співпрацює з популярними польськими журналами, ростить двох дочок і регулярно ходить у тривалі піші походи, які дозволяють їй очистити свідомість і придумати нові цікаві сюжети. 

     Літературна творчість Йоанни Ягелло отримала теплий прийом і серед читачів, і серед професійних критиків. 

      Малою батьківщиною письменниці є столиця Польщі Варшава, де вона народилася в 1974 році. Там же отримала вищу освіту з англійської філології, після чого почала працювати викладачем мовознавства та англійської мови. Літературний шлях дівчини почався з співпраці з польськими журналами. Паралельно з цим вона підробляла редактором підручників з англійської мови, писала вірші і невеликі оповідання. 

      Повністю присвятити себе літературній кар'єрі автор змогла тільки після публікації в 2011 році свого першого великого роману, який відразу був номінований на ряд престижних премій. З тих пір Йоанна займається переважно написанням книг, виховує доньок і періодично відвідує вітчизняні та зарубіжні літературні фестивалі.

     Перша повноцінна книга юного автора - видана в 1997 році збірка віршів, яка ознаменувала появу на літературній карті Польщі перспективного таланту. Але справжня популярність прийшла після публікації в 2011 році книги «Кава з кардамоном», після якої критики заговорили про Йоанну Ягелло як вже про сформованого і самодостатнього письменника. Згодом книга отримала три продовження - «Шоколад з чилі», «Тірамісу з полуницею» та "Молоко з медом". Вони продовжують розповідати історію Лінки, яка в кінцевому підсумку знаходить втрачену сестру, стає блогером і, звичайно ж, зустрічає справжнє кохання. Відгуки про книги Йоанни Ягелло переважно позитивні. Читачі і критики відзначають, що це романи, які захоплюють з першої сторінки і не відпускають до останньої. Багато пишуть, що її твори мають стиль, а в процесі їх читання дійсно дуже хочеться зробити собі каву зі спеціями.

     Отже, "Кава з кардамоном" - це проста життєва історія про дівчину Лінку, яка жила в самій звичайній родині і вчилася в коледжі, але в один прекрасний день знайшла загадкову фотографію і дізналася, що у неї є сестра. Твір повний несподіваних поворотів сюжету, які захоплюють читача і не дають відірватися від книги до самого кінця. При цьому написаний роман строкатою і яскравою мовою, а події, які відбуваються з персонажами, запросто могли статися з будь-яким з читачів, що надає твору реалістичності.

                                              Незагойна рана України: голодомор 

     У четверту суботу листопада в Україні вшановують День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій. Кажуть, що минуле не належить нікому зокрема. Воно - надбання нинішніх і майбутніх поколінь, бо саме їм належить винести з нього всі найсерйозніші уроки, щоб подібні людські трагедії не повторилися. Ніде і ніколи! 28 листопада в нашій державі буде відзначатися День пам'яті жертв голодомору і політичних репресій. Народ України схиляє голову перед трагічною сторінкою свого життя. 1932-33 роки... тридцять... чорні роки. Прах семи з половиною мільйонів стукає в наші серця; їх ніхто не судив, отже, ніхто не реабілітує. Ніхто, крім нас з вами, їхніх співвітчизників і довговічних боржників.
     Всі ми схиляємо голову перед цією трагічною сторінкою нашої історії.

З нагоди Дня пам'яті жертв Голодомору в районній бібліотеці для дітей організовано онлайн годину пам’яті «Незагойна рана України: голодомор» та виставку - пам'ять "Голодомор - наша печаль і скорбота".                                            

                                                               
                                                                           

                                                     

                                  Віконце у мальований світ Катерини Білокур 

 Природа стала для неї вчителем, а квіти – головними мотивами полотен. “Квіти, як і люди – живі, у них є душа!”, – говорила видатна українська художниця Катерина Білокур. Вони, немов на одному диханні, лягали на полотно яскравим вибухом. Розмістити колекцією її картин мріяли в Радянському Кремлі, а сьогодні, щоб побачити її полотна, в Україну приїжджають люди з усього світу.

Народилася мисткиня в селі Богданівка в Яготинському районі Київської області. Ці звивисті вулички зберігають пам’ять про Катерину Білокур. А в невеликому будинку, де все життя прожила художниця – музей.

Коли дівчинка почала малювати – точно ніхто не пам’ятає. Та й були це наївні дитячі ескізи, намальовані вуглиною на клаптиках полотна.

“Приблизно років у 6 років я розмалювала фігурками коней весь шкільний зошит молодшого брата Грицька. – Ах ти, поганка! – кричав батько. Зошит розірвали на шматки. Відтоді мені не давали ні папір, ні олівці”, –  йдеться у спогадах художниці.

Але в 14 років дівчину знову спіймали за таким безглуздим, як вважали в селі, заняттям. Вжили заходів: різки та найсуворіша заборона малювати. “Одержима”, – говорили про Катерину односельці.

Жага отримати художню освіту не покидала Катерину. Дізнавшись з газети, що Київський театральний технікум набирає студентів – вирішила знову ризикнути після того, як її не прийняли в миргородський технікум.

Але в Театральному технікумі розмова почалася з питання про закінчення школи. На цьому, як і в Миргородському технікумі, все й закінчилося. Документа не було… Знову розчарування і душевний біль. Відчай проник у душу так глибоко, що в листопадову холоднечу вирішила… топитися. На щастя, обійшлося. Перемогло бажання жити і довести всім, що вона здатна на щось більш значуще, ніж поратися на городі!

У 1934 році Катя Білокур створює “Берізку” – одну з перших картин, які принесли їй всесвітню популярність. Через рік з’являються “Квіти за тином” – інший прославлений шедевр. Так, за роботою в городі, по дому та в малюванні минають роки…

У 1940 році в Полтавському будинку народної творчості відкривається перша персональна виставка Катерини Білокур. Усі 11 полотен мають колосальний успіх. Художницю з Богданівки нагороджують поїздкою до Москви.

“О, з якою я енергією працювала в кінці 1940 року й на початку 1941-го! Вже рідні мої мене не сварили, бо в Полтаві сказали, що я – художник! Чуєте!? Вчені люди назвали мене художником!”, – зі спогадів Катерини. У 1941 році Катерина Білокур створює свій черговий шедевр – “Польові квіти”.

У червні 1954 року, в Парижі, відбулася ретроспективна виставка Пабло Пікассо до 75-річчя художника. Метр пам’ятав про чудову колекцію своїх ранніх полотен, зібраних у Москві. Художнику дуже хотілося знову побачити ці творіння і показати їх європейським фахівцям. У Париж привезли тридцять сім полотен із запасників Держмузею образотворчого мистецтва й Ермітажу. Тоді ж для експозиції Міжнародної виставки сучасного мистецтва в Луврі привезли картини сучасних художників СРСР. Серед них і три картини Білокур – “Цар-Колос”, “Берізка” і “Колгоспне поле”. Тут їх побачив Пабло Пікассо. Весь світ облетіли його слова: “Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б увесь світ заговорити про неї!”.

“Громадянку села Богданівка” Пікассо порівняв з іншою великою художницею-самоучкою – Серафін Луїз із Санлі. Це звучало дивно, тим більше, що про сучасне мистецтво він відгукувався вельми невтішно. А Катерину назвав “геніальною”.

Мистецтвознавці ставлять Катерину Білокур в один ряд із видатними художниками-примітивістами: Анрі Руссо, Іваном і Йосипом Генералічами, Марією Приймаченко, Ніко Піросманішвілі… Її полотна експонуються на міжнародних виставках, репродукції розходяться тисячними тиражами. А в селі Богданівка двері відчинила меморіальна садиба видатної українки. Завідує садибою Яготинський державний історичний музей. Тут побували відвідувачі майже з 40 країн світу.

З нагоди 120-річчя від дня народження Катерини Білокур районна бібліотека для дітей підготувала  відео артгодину "Віконце у мальований світ Катерини Білокур" .

     Похмуро-сонячного листопадового дня вас вітає наше бібліокафе "Книгогурманіка".  Сьогодні, 20 листопада, у Всесвітній день дитини, ми пропонуємо до дегустації книгу українського дитячого письменника Андрія Бачинського "З Ейнштейном у рюкзаку".

     Андрій Бачинський народився 19 січня 1968 року в місті Калуш, Івано-Франківської області. З дитинства захоплювався пригодницько-фантастичними романами та конструюванням радіоприладів. Закінчив радіо-технічний факультет «Львівська політехніка». Згодом захопився письменницькою діяльністю.

    У 2011 році у видавництві «Грані-Т» вийшла повість «Неймовірні пригоди Остапа і Даринки», героїв яких Бачинський фактично списав зі своїх дітей — близнюків Остапа і Даринки. У 2011 році вийшло продовження — «Канікули Остапа і Даринки».

    У 2014 році у «Видавництві Старого Лева» вийшла дитяча повість «Детективи в Артеку, або команда скарбошукачів».

    У 2015 році повість Андрія Бачинського «140 децибелів тиші», що вийшла у тому ж видавництві, отримала відзнаку літературної премії «Книга року ВВС» у номінації «Дитяча книга року ВВС».  Книжка присвячена темі глухонімих підлітків. Прототипами героїв книжки стали діти з калуських інтернатів.

     2017 року у «Видавництві Старого Лева» вийшло продовження повісті «Детективи в Артеку» — «Детективи з Артеку. Таємниці Кам'яних Могил». Того ж року його оповідання увійшло до збірки «10 історій для хлопців», що вийшла у тому ж видавництв.

     2018 року вийшла шоста книжка Бачинського — підліткова повість «Ватага Веселих Волоцюг».

     У 2019 році вийшла сьома книжка «З Ейнштейном у рюкзаку», що увійшла до довгого списку премії Дитяча Книга року ВВС-2019.

     Отож... Мандрівка школярів у гори, яка мала би стати  чудовим відпочинком, обернулася несподіваною пригодою для трьох однокласників - красеню-футболіста Олега, красуні Солі та тихого і таємно закоханого у Солю Юрка. Як знання  законів фізики та вміння застосовувати їх на практиці допомогло підліткам у небезпечних для життя умовах - читайте у захопливій пригодницькій повісті Андрія Бачинського "З Ейнштейном у рюкзаку".

     Приємної та захоплюючої дегустації!

     

20 листопада - Всесвітній день дитини. Нехай наші діти будуть завжди здоровими, щасливими, веселими, не зважаючи на те, скільки їм років. Дитинство має бути кольоровим, яскравим, добрим, світлим, щасливим. Золочівська районна бібліотека для дітей вітає усіх своїх юних користувачів та всіх дітей із їхнім святом!

Пропонуємо до вашої уваги вітальний відеофотоколаж "Щасливий світ дитинства"

                                                   "Вільні творять майбутнє!"

    21 листопада Україна відзначає День гідності та свободи. В цей день у 2013 році розпочався Євромайдан, що переріс у  Революцію гідності. Вся Україна пригадує події семирічної давнини, що відбувалися в столиці та в регіонах. І,насамперед, згадує тих, хто першими загинули за Незалежність сучасної України. 

     Золочівська районна бібліотека для дітей підготувала виставку-пам’ять «Вільні творять майбутнє» та годину пам'яті "Зима, що нас змінила", щоб відновити події 2013 року, пригадати і пом’янути…

                                                          Як з'явився ґудзик?

16 листопада, виявляється, Всесвітній День ґудзиків. Так-так, і таке свято є. Щоправда, знають про нього мало хто, а відзначають,  ймовірно, тільки кравці.Відзначати чи ні - вирішуйте собі самі. Але  ми підібрали для вас декілька маловідомих цікавих фактів про ґудзики

                          Як з'явились ґудзики і для чого

Всесвітній День ґудзиків, як свято, заснувала американська організація National Button Society у 1938 році. Але відомо, що з'явились перші ґудзики ще у стародавньому Римі у третьому тисячолітті до нашої ери. Найстаріші ґудзики, відомі людству, знайшли археологи в долині річки Інд, а зроблені вони були з черепашок. Також тоді матеріалом слугували кістки, камені, глиняні зліпки, палички і металеві злитки.Тоді їх використовували суто як прикрасу для одягу. Ще колись ґудзики вказували на високий статус людини у суспільстві. На Русі їх використовували, як амулет. 

        Ґудзики колекціонують та  представляють у музеях

Філобутоністи - це люди, які колекціонують ґудзики. У 1939 році у Чикаго з'явилось навіть перше товариство таких людей. Наприклад, китайський колекціонер Бо Джинфанг потрапив навіть у Книгу рекордів Гіннеса, завдяки такому захопленню. Чоловік зібрав колекцію, яка налічувала 110 тисяч примірників ґудзиків. Досить великі добірки ґудзиків є в музеях Швеції, США, Чехії та Польщі. В музеї у Швеції представлена не просто колекція з більш ніж 40 тисяч одиниць маленьких застібок, а і зібрані цілі шедеври з ґудзиків - прикрашені десятками та сотнями тисяч "дрібних різнокольорових кружечків" автомобіль, катафалк, труни та туалет. Погоджуємось, що підбірочка речей - дуже навіть оригінальна?

                         Цікаві факти про сучасні ґудзики?

Ви знали, що ґудзик на задній частині коміра сорочки потрібен для того, щоб краватка не стирчала з-під коміра. Та останнім часом, коли модні більш широкі, а не вузькі краватки - це застібочка слугує більше, як прикраса. А ще, ви помічали, що верхня петелька для ґудзика на сорочці завжди зроблена горизонтально, на відміну від всіх інших, які вертикальні? Це тому, що у цьому місці найчастіше сорочка розстібається, а горизонтальний отвір запобігає цьому. З такої петельки ґудзику вистрибнути складніше.  А ще зараз встановили навіть декілька пам'ятників цим маленьким застібкам. Ось, наприклад, у Монреалі (Канада), в Осло (Норвегія), у Нью-Йорку (США) та навіть у Києві?

Пропонуємо до вашої уваги відеорозвідку "Цікаві факти про ґудзики"

      Похмурого осіннього дня бібліокафе "Книгогурманіка" запрошує усіх на казково-таємну дегустацію. Сьогодні у нашому меню до вашої уваги бестселер дитячої літератури - книги Роузі Бенкс "Таємне королівство", які користуються шаленим попитом у читачів нашої бібліотеки.

Роузі Бенкс (справжнє ім’я Анна Боулз) — британська дитяча письменниця, авторка популярних книжкових серій «Таємне королівство» (2011-2015) і «Таємні принцеси» (2016-2018), перекладених багатьма мовами світу. 

Творчий доробок, окрім згаданих серій, включає книги, видані під справжнім іменем: «Сенсаційні відчуття» (2010), «Незвичайні оптичні ілюзії» (2012), «Записник моїх мрій і бажань», «Колекція моїх магічних історій» (2014)

Українською мовою у серії «Таємне королівство» вийшли книги: «Заворожений палац», «Русалчин риф», «Долина єдинорогів», «Бульбашковий вулкан», «Сяючий берег», «Різдвяний замок», "Острів-хмара", "Чарівна гора", "Пекарня ельфів", "Долина снів", "Озеро Водяних Лілей".

Ласкаво просимо до світу справжньої дружби й чародійства дівчат-школярок  Еллі, Саммер і Жасмин, що своєю  єдністю та кмітливістю протистоять підступам королеви Злючої. 

Приємної та казкової дегустації вам!

      Сьогодні, 11 листопада,  на платформі  zoom відбулась чергова зустріч з циклу "Методист-онлайн", зініційована Львівською обласною бібліотекою для дітей.  Темою зустрічі було "Створення відео та фотоколажів у програмі Movavi clips". Своїм досвідом роботи з програмою з колегами ділились бібліотекарі  Золочівської районної бібліотеки для дітей Надія Кобзар та Наталя Костишин.

  

    В неділю, 8 листопада, в день української писемності та мови до районної бібліотеки для дітей та ЦРБ ім. І. Франка завітала читаюча сім'я Грушанських. Юні читайлики прийшли до бібліотеки , щоб привітати нас з святом, майстерно декламували вірші та вислови про рідну мову, не забуваючи при цьому, підібрати собі книжечки додому. Щиро дякуємо сім'ї Грушанських за виховання дітей в українському дусі.

      Раді вітати вас у нашому бібліокафе "Книгогурманіка".  Сьогодні ми пропонуємо до дегустації книгу Оксани Лущевської  "З води у воду".

   Оксана Лущевська - дитяча письменниця, перекладачка, публіцистка, дослідниця дитячої і підліткової літератури.

Народилася 17 лютого 1982 року в м. Тальному, Черкаської області. Закінчила філологічний факультет Уманського державного педагогічного університету імені П. Тичини.  

З 2010 по 2012 рік навчалася в магістратурі Пенсильванського державного університету (США). 2016 року здобула ступінь докторки наук у галузі освіти в Університеті Джорджії (США). Спеціалізується на світовій дитячій літературі та читацькій рецепції.

Три роки працювала оглядачкою перекладних книжок для американської секції Міжнародної ради з дитячої та юнацької книги (IBBY). Дописувала про українську дитячу літературу до IBBY European Newsletter. Ініціаторка проекту «Крок уперед: глобалізуємось разом із українсько-англійськими книжками-картинками», в межах якого у видавництві «Братське» вийшло друком до десяти книжок-білінгв. Співзасновниця блогу про сучасну дитячу літературу «Казкарка» та «Рейтингу критика: найкращі дитячі та підліткові книжки року».

Дитячі книжки Оксани Лущевської неодноразово входили в короткі списки конкурсів «Книга року BBC», «ЛітАкцент року» та високо оцінювалися експертами Простору української дитячої книги «БараБука». 2017 року повість письменниці «Вітер з-під сонця» потрапила до престижного каталогу 200 найкращих дитячих книжок світу «White Ravens» («Білі круки»).

Підліткову повість «Задзеркалля» та збірку оповідань «Синя парасоля» Оксани Лущевської інсценізовано театральною студією STUDIO N.Zh., також вони часто звучать на радіо. Тексти письменниці входять до «Хрестоматії сучасної української дитячої літератури».

Лущевська – лауреатка літературних конкурсів «Золотий лелека» (2008), «Смолоскип» (2009), «Гранослов» (2007), «Напишіть про мене книжку» (2016, 2018).

Проза і поезія Лущевської виходила друком у періодичних виданнях та антологіях, зокрема в антології авторського зарубіжжя «АЗ, два, три… дванадцять – лист у пляшці», «Червоне і чорне: Сто українських поеток ХХ сторіччя», «Мама по скайпу» та численних збірниках і журналах для дітей.
З 2014 року Оксана активно консультує видавництва щодо книжок для перекладу. Бере участь як консультантка й авторка в розробці багатьох літературних проектів, наприклад, «Це зробила вона» («Видавництво»).
Укладала і перекладала каталоги української дитячої літератури провідних українських видавництв для міжнародних виставок.

Засновниця дитячих онлайн-курсів Joyful Foх Reading Club, спрямованих на розвиток читацької культури, критичного мислення та візуальної грамотності.

Оксана Лущевська нині мешкає в місті Шарлот, штат Північна Кароліна, США. Вона активно спілкується із читачами в українських школах і бібліотеках як по скайпу, так і під час відвідування України. 

      Отож Оксана Лущевська "З води у воду".

     Десятирічна Данка обожнює плавати, вода - її стихія. Дівчинка має супермету на літо - перепливти річку в її містечку. Проте боїться, що Бодя, який закохався в неї по вуха і скрізь за нею ходить, завадить їй здійснити задумане. Щоб спекатися хлопчиська, вона просить місцевого графітчика Скретча вдати її бойфренда. Та чи найкращий це план?..

     Приємної дегустації!

                                                        У рідній мові - цілий світ

     Рідна наша мова українська... Приємна слухові найвибагливішого музиканта своєю мелодійністю та гідна подиву досвідченого лінгвіста своєю довершеністю й розмаїтістю форм, посивіла на історичному шляху й вічно юна у своїй щоденній онові. Витворена духовними зусиллями наших пращурів, осяяна світлом багатьох національних геніїв, наша мова завсвідчує величезний життєвий потенціал українського народу, його глибокий розум і чуле серце, моральну досконалість і залюбленість у красу. Мова - генетичний код духовного й фізичного буття народу, оберіг його історичної пам'яты, матриця його свыдомосты та свытогляду.

     До дня української мови та писемності у районній бібліотеці для дітей оформлено виставку-знайомство "Із сивої глибини віків бере початок наша мова", онлайн організовано літературно-мовну вітальню "У рідній мові - цілий світ", в рамках якої пропонуємо нашим юним користувачам онлайн вікторини (перейти за посиланнями внизу).

    Запрошуємо до цікавого перегляду!

https://learningapps.org/view3061230

https://learningapps.org/view3090750

                                                                Світоч рідної землі

     ... Його народила галицька земля. Село Підлисся на Золочівщині Львівської області. Під гомін велета-дуба у садибі діда, а далі й батька - священників зростав він. Мабуть, оці дуби й виколисали в ньому той могутній Маркіянів дух, якому виміру не було й не буде.

     Підлисся... Навіть якби йому давали б за тебе цілу гору з діаманту і кришталю,  він не віддав би тебе нікому, а залишив би тільки собі у своєму дитинстві, яке немов один-єдиний сон, що приснився за все життя та не повториться уже ніколи. Його Підлисся. Це у твоїх вранішніх росах він купав своє босоноге дитинство, це твоїми дощами він був омитий  і твоїми вітрами ніжно розчесаний, і це тільки твоє сонце могло його так щиро пестити своїм промінням. Його Підлисся. Це від тебе вели його твої дороги у науку: Білий Камінь, Золочів, Бережани, Львів... І якими крутими вони б не були, він завжди в любові та невимовному бажанні повертався до тебе. До тієї діброви із вічно задуманим дубом, до твоєї гори, де спочивають тумани, ведучи свою одвічну розмову з дубом, до тебе, мій колодязю, що у своїй найчистішій воді зберіг усю мудрість його народу, його односельчан з їх оповідями, піснями, легендами. Його привітне і завжди щире батьківське Підлисся... 

     ... Де 6 листопада 1811 року в сім'ї священника народився син Маркіян Шашкевич. Учився в школі, потім у Львівській духовній семінарії. Вже відтоді почав писати вірші. Висвятившись на священника, о.Маркіян не залишив літературну діяльність. Записував народні звичаї, обряди, пісні.

     У ті часи окупанти в Україні вимагали говорити й писати польською мовою. Отець Маркіян Шашкевич став на захист рідного слова. Разом зі своїми побратимами видав у 1837 році першу в Галичині книжку українською мовою "Русалка Дністрова". А щоб дітей не калічили чужинецькими мовами, о.Маркіян склав для них буквар "Читанка для діточок". Відтоді в Галичині почали писати і друкувати книжки українською мовою.

     Вдячні нащадки на честь пробудження Галичини спорудили на Білій горі коло Підлисся величавий хрест-пам'ятник. У нашому Золочеві на центральній площі міста - Вічевій - теж споруджено пам'ятник Маркіяну Шашкевичу.

     До 209 річниці від дня народження М.Шашкевича у районній бібліотеці для дітей організовано виставку-вітання "Будитель Галичини - Маркіян Шашкевич" та підготовлено онлайн літературну вітальню "Світоч рідної землі".

     

 102 роки тому у ці дні відбувалося щось неймовірне. Одного жовтневого вечора львів'яни заснули підданими Австро-Угорської імперії, а прокинулися листопадового ранку громадянами Західноукраїнської Народної Республіки.

   Століттями українці не мали своєї держави, а лише мрію. За ніч ця мрія втілилася в реальність. І хоч республіка не вистояла, ми заявили світові, що готові до власної державності. І 102-ліття ЗУНР відзначаємо у своїй незалежній державі. (За матеріалами "Наша Галичина")

     До цієї історичної події у районній бібліотеці для дітей організовано виставку-пам'ять "Листопадовий чин" та онлайн історичну мандрівку.

     У цей дощовий осінній день наше бібліокафе "Книгогурманіка"  пропонує для дегустації  дитячий бестселер "Нові казки дядечка Римуса" Джоеля Гарріса.

     Всесвітньо відомий дитячий письменник, видатний журналіст і популяризатор  африканського фольклору, що жив і творив в кінці XIX століття. Найбільше автор прославився як творець «Казок дядечка Римуса» - збірок дитячих оповідань і легенд, заснованих на культурній спадщині африканських робітників з американських плантацій. Вся творчість Джоеля Чандлера Гарріса сповнена іскрометного гумору, нестандартних ситуацій і захоплюючих пригод.

    Народився майбутній класик в 1848 році в США в сім'ї звичайного ірландського робочого. Пристрасть до африканського фольклору проявилася у нього ще в юні роки, коли хлопець навчався на друкаря в друкарні багатого плантатора. Саме там він вперше почув легенди і казки, які розповідали чорношкірі робітники. З 1876 року Джоель Чандлер Гарріс став працювати в американській газеті «Атланта Констітьюшн», в якій і була опублікована його перша казка. Найбільшу популярність письменникові принесли казки, написані від імені негра-раба на ім'я дядечко Римус, хоча деякі твори з цього циклу були опубліковані тільки після смерті письменника. Ці надихаючі історії, що несуть добро, не втратили своєї актуальності і в наші дні.

    Практично всі книги письменника - це максимально точне відтворення африканських легенд і оповідей, які колись почув автор. Він старанно копіював в своїх текстах навіть діалект і манеру мови чорношкірих працівників, тому недосвідченому читачеві було нескладно прийняти їх за справжній негритянський фольклор з берегів далекої Африки. Перша книга в бібліографії письменника називалася «Дядечко Римус, його пісні і казки» і містила кілька цікавих легенд, а також ряд коротеньких байок і пісень. Всього за своє життя письменник створив п'ять таких збірок, кожна з яких викликала захоплення у читачів і критиків. Крім дитячих казок, працював автор і на терені серйозної літератури.  У своїх «дорослих» книгах Джоель Чандлер Гарріс показував нелегке життя простих людей з американського півдня, висвітлював важку долю бідняків, намагався вказати читачеві на расові забобони, долю звільнених і інші гострі теми. Як відзначають сучасні читачі в коментарях і відгуках про книги Джоеля Чандлера Гарріса, багато тем, що підняті в його творах, анітрохи не втратили своєї актуальності і в сучасному світі. Завдяки цьому його історії регулярно перевидаються і підходять не тільки дітям, а й дорослим.

     У казках дядечка Римуса розповідається про кумедні пригоди Братчика Кролика, Братчика Лиса, Братчика Вовка та інших звірів. Фантазія, гумор і мудрість — ось за що ці казки люблять в усьому світі не лише діти, а й дорослі. Пропонуємо юному українському читачеві нові оповідки дядечка Римуса про захопливі пригоди всієї компанії, вперше перекладені українською мовою.

     Осінь повноправною господинею хазяйнує у природі. То потішить нас лагідним сонцем та золотим багрянцем дерев, то засмутить похмурим небом,  то настрашить холодним дощем. У такі неординарні осінні дні наше бібліокафе "Книгогурманіка" пропонує до дегустації пригодницьку книжку Андрія Кокотюхи "Пригода на Геловін".

     Автор детективу для дітей «Таємниця козацького скарбу», український письменник Андрій Кокотюха народився в сім'ї зварника і медсестри. Перші літературні спроби майбутнього письменника припадають на 7 років, коли юний Андрій написав свій перший художній твір. До 12 років читав і писав тільки казки. В юності мріяв стати бібліотекарем, але на хліб заробляв, працюючи різноробочим і малярем. Закінчив факультет журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Публікується з 1987 року. У 1991 році написав повість «Шлюбні ігрища жаб», яка була удостоєна премії видавництва «Смолоскип». Після виходу окремою книжкою в 1996 році повість отримала широкий резонанс у пресі. На початку 90-х Андрій Кокотюха став одним із засновників Творчої асоціації «500». З 1994 по 1999 рік працював у видавництві «Смолоскип». Організував більше ста «гастролей» молодих українських письменників в сімнадцять регіонів України. Андрій Кокотюха автор більше 50 книг, серед яких  книги  для дітей "Зоопарк або Діти до 16 років", "Таємниця козацького скарбу", "Таємниця зміїної голови",  "Таємниця підводного човна", "Гімназист і Чорна Рука", "Гімназист і Вогняний змій","Гімназист і Біла ворона", "Андрій Кокотюха про Луї Буссенара, Томаса Майна Ріда, Миколу Миклухо-Маклая, Рафаеля Сабатіні, Роберта Луїса Стівенсона", "Полювання на Золотий  кубок", "Страшні історії", "Мисливці за привидами", "Клуб Боягузів", "Колекція гадів", "Врятуйте бетмена", "Група залізного порядку", "Небезпечна спадщина", "Полювання мисливців за привидами" та "Пригода на Геловін" про яку сьогодні піде мова.

      Отож, надзвичайні пригоди двох восьмикласників — Максима Білана і Дениса Черненка, які до тих пір майже не віталися, — привели до несподіваного результату: хлопці потоваришували. А подальші події ще раз довели незаперечність народної мудрості: вірний друг — то найбільший скарб.
Кмітливість та вірність Максима допомогли Денису спекатися несправедливого звинувачення у пограбуванні, а наступного разу вже він, Денис, допоміг друзям уникнути неприємностей на Геловіні...

     Приємної та затишної дегустації!

                                                      

       

       Триває свято української книжки. Книжки веселої, цікавої, кольорової, пригодницької, фантастичної, незвичайної, історичної, казкової, віршованої, всезнаючої, улюбленої. І в рамках цього свята пропонуємо до вашої уваги онлайн презентацію книг відомих українських дитячих письменників. 

                                        Що ми знаємо про яблука?

    21 жовтня любителі яблук у всьому світі відзначають ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЯБЛУК.

Яблуня – найпопулярніше фруктове дерево, тому і заслуговує на таке свято. Восени багатий врожай яблук символізує достаток та добробут української родини.

У пам’яті зринають рядки українського поета Максима Рильського «Яблука доспіли, яблука червоні!», чи Миколи Руденка  «Ви їли яблука з моєї України?» 

Перша цікавинка про яблуко стосується всесвітньовідомої біблійної легенди про Адама та Єву, які були вигнані Богом з райського саду за те, що скуштували заборонений плід, яким і було яблуко.

Яблука також згадуються і в міфі про подвиги Геракла. Згідно з міфом, герой повинен був добути для богів знамениті яблука Гесперид, які дуже суворо стерегли.

Одне із найвеличніших наукових відкриттів, за легендою, також пов'язане з яблуком. Вважається, що Ньютон прийшов до закону всесвітнього тяжіння, звернувши увагу на яблуко, що впало з гілки, і вперше замислився над тим, чому речі падають донизу.

Яблуко зображено на 80-ти офіційних гербах, тобто символ яблука широко поширений в геральдиці.

Народ, який найбільше від усіх на світі полюбляє яблука - це британці. Саме вони вигадали для цих фруктів особливе свято - День яблука.

Запрошуємо до пізнавальної відеорозвідки "Що ми знаємо про яблука?"