П'ятничні кінозустрічі продовжуються. Сьогодні із захопленням переглядали екранізацію "Сторожової застави" Володимира Рутківського. Було цікаво, драйвово, захопливо!

      Чекаємо щоп'ятниці  о 12.00 год. усіх бажаючих на цікаві кінозустрічі.

     Вітання усім шанувальникам "Книгогурманіки"! Сьогодні запрошуємо на дегустацію детективно-загадкової серії  книг Голлі Вебб "Детектив Мейзі Хітчінз".

     Голлі Вебб (Holly Webb) – британська письменниця, авторка дитячої прози та фентезійних романів. Українським читачам найбільше відома завдяки циклу «Добрі історії про звірят» та пригодам юної детективки Мейзі Хітчинз. 

     Голлі Вебб народилась 1976 року в Лондоні. Вона завжди любила літературу. В дитинстві вона мріяла стати бібліотекаркою, щоб цілий день читати книжки, проте коли виявилось, що робота полягає не в цьому, довелось обрати собі щось інше. В 15 років, в рамках шкільної програми профорієнтації вона стажувалась у видавництві «Scholastic Children’s Books». Після закінчення програми вона поверталась туди щоліта та благала взяти її на роботу. Над проханнями дівчини зглянулися після того,як вона закінчила університет, та прийняли на посаду редакторки. Голлі вивчала філологію в Кембриджському університеті. 

     Свою першу книгу Вебб написала ще працюючи у видавництві. Це був початок семитомної серії про трійняток Бекі, Кейті, та Анабель, які абсолютно ідентичні зовні та зовсім не подібні одна до одної за своїми характерами. 

     Загальний творчий доробок письменниці включає 130 творів, які складають 16 циклів, розрахованих на читацьку аудиторію від 5 до 10 років. Книжки перекладені багатьма мовами світу, зокрема українською. 

     Серія книг "Детектив Мейзі Хітчінз" - це історія про дівчинку-детектива Мейзі, яка відкриває перед юними читачами Британію в її різних історичних періодах і проявах - давня, сучасна, магічна. Книги з цієї серії характеризуються несподіваними поворотами сюжету, які будуть цікаві дітям будь-якого віку. 

     Книги не тільки розважають юних читачів, а й вчать їх простим життєвим речам: взаємодопомозі, дружбі відповідальності. Вони будуть цікаві і зрозумілі читачам різних вікових категорій, а також припадуть до смаку їх батькам, які із задоволенням зможуть читати їх дітям на ніч.

     Цікавого читання!

    

             Українська Державність – це тисячолітня історія багатомільйонного народу

      Державність - це устрій усього матеріального і духовного буття цілого народу.
      Важливою віхою в історії нашого народу, який впродовж багатьох століть відчайдушно боровся за свої землю, свободу і незалежність, стало ухвалення Верховною Радою закону про встановлення Дня державності України.
     Глава парламенту Руслан Стефанчук зазначає: «В Україні запроваджують нове свято – День Української Державності! Його відзначатимуть 28 липня. Про це йдеться в ухваленому законі № 5864. Він є логічним продовженням Указу Президента «Про День Української Державності», що був підписаний під час святкування 30-ї річниці Незалежності України. Це рішення сприятиме утвердженню спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення. Воно стане чинником опору ворожим наративам росії про Україну як «фейкову державу». Ми повинні відвойовувати кожен сантиметр своєї історії, розчищати наше історичне коріння. Адже ми – самодостатня нація».
      Новий закон сприятиме утвердженню спадкоємності українського державотворення і захисту національних інтересів нашої держави, що була відома на політичній карті світу щонайменше з другої половини IX століття.
Широкомасштабне вторгнення рф, потужна інформаційна війна проти України знову ставить на порядок денний дискусію про історію формування Української державності.
     В історичних джерелах середньовічну Українську державу з центром у Києві – Києво-Руську – називали Русь або Руська земля, основою її були сучасні українські землі. Давньоруська держава, що в середині IX століття вже підписала договір з могутньою Візантійською імперією, стала фундаментом, на якому постала сучасна Україна.
     Спадкоємцями Київської Русі стали Галицько-Волинська Русь, Козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Карпатська Україна та сучасна Україна. За сотні років, відбиваючи ворожі напади, потерпаючи від війн і нападів, у першу чергу наших північних сусідів, які так набиваються нам у брати, що вже три місяці без передиху закидають українські міста крилатими ракетами, мінами і снарядами, від яких загинули тисячі і тисячі українців, нам вдалося зберегти свою ідентичність, об’єднатись у велику і неподільну Україну. У Державу, яка в цій жорстокій війні, обстоюючи свої кордони, історію, мову, культуру, свободу і незалежність, проявляє небачені мужність і рішучість. (за матеріалами "Голосу України").
     З нагоди заходів до Дня Державності у міській дитячій бібліотеці організовано книжкову виставку "З Днем Державності, Україно!"

 

                                           Дземброня — місце народження хмар

     Коротка відео мандрівка мальовничими схилами хутора Степанського села Дземброні, розташованого біля підніжжя Чорногірського хребта Карпат.

   Дземброня, одне з найвисокогірніших українських сіл в Карпатах, здавна приваблює красою своїх полонин та неперевершеними краєвидами на Чорногору — найвищий гірський масив українських Карпат.

     Краєвиди довкола часто змінюються і кожної миті є неповторними завдяки унікальному розташуванню села та постійним змінам в атмосфері над гірським масивом. Хмари немов народжуються над цим чудовим місцем і далі розпорошуються над усіма Карпатами.

   

Сьогодні п'ятниця і в нас знову цікава кінозустріч. Цього разу усі присутні із захопленням переглядали дитячий фільм "Джим Ґудзик і машиніст Лукас", екранізований за однойменною книгою Міхаеля Енде.

Запрошуємо щоп'ятниці на цікаві кінозустрічі о 12.00 год 

     Наші спекотно-літні вітання усім книгогурманчикам! Сьогодні пропонуємо продегустувати дуже цікаву книгу українського дитячого письменника Валерія Герланця "Неймовірні пригоди Молі та її друзів".

     Отож, нерозлучна трійка друзів - зібраний з двох різних іграшок Гагагав, плюшевий Ведмедик та їхня подружка Міль - зажерлива комашка, що мешкає в шафі з одягом, - стали головними персонажами цієї веселої казкової повісті. ЇЇ герої зовсім різні, але пов'язує їх нездоланний потяг до мандрів і запаморочливих пригод.  Й вони сміливо  вирушають  спершу в космос по зірку для новорічної ялинки, потім у підземно-підводне царство самозакоханого й підступного Булькодура і, нарешті, в далекий і заманливий Голівуд. Саме в цій останній мандрівці до Ведмедика й Гагагава, які по всьому світу розшукують зненацька зниклу Міль, приєднується пітон Піт, який також стає їхнім другом.  Винахідливість, кмітливість, взаємодопомога  стають у пригоді героям, аби  визволитися з полону, перемогти піратів, терористів і контрабандистів.

     Книга написана "по-кіношному" образно, візуально й динамічно, населена безліччю незвичайних, добрих, а часом і авантюрних персонажів. Серед них реготунчики з планети Строката Реготуха, злісний космічний Чорний Карлик, реліктові змієящери, кінозірка Ліз Пліз, принцеса Уллі та багато інших. 

     Тож гайда, рушаймо хутчіш разом із симпатичними й не вельми симпатичними героями в захопливу мандрівку казковим світом пригод!

     

      

                                                 Я все віддав тобі в офіру

                                      (літературна мозаїка)
      21 липня 1907 року у Житомирі народився Олег Ольжич (справжнє ім’я Олег Олександрович Кандиба), український поет, археолог і політичний діяч.
     Син поета та письменника Олександра Олеся (Кандиби). Батько критикуватиме сина за надмірний радикалізм у житті та віршах, а Олег пізніше скаже, що батькові вірші для гімназисток і телеграфісток. Змалку відрізнявся особливими здібностями: чудово малював, грав на піаніно та скрипці. У три роки навчився читати, у п’ять – написав невеличку п’єсу на три дії і сам її обробив.
      Коли 1919-го його батько виїхав у Будапешт як аташе з питань культури УНР, сім’я жила впроголодь. Олег часто ходив в далекі села вимінювати за різні речі картоплю і борошно. І якщо все проходило вдало, то потім у сніг і холод ніс на плечах важкий мішок.
      Дуже любив мандрувати. Часто з товаришами пішки або поїздом вирушав для детального огляду певної місцевості. Одного літа об’їхав на велосипеді мало не всю Німеччину. Чудово знав Карпати.
      У неповні 23 роки захистив докторську дисертацію в Карловому університеті у Празі за темою «Неолітична розписна кераміка Галичини». Він першим розробив типологію форм і орнаментів, що дозволило знайти аналогії з українською розписною керамікою і створити її загальну класифікацію.
     Перш ніж стати поетом, мав славу відомого археолога. Працював на кафедрі археології Українського вільного університету, в археологічному відділі Чеського національного музею в Празі, брав участь у експедиціях. А його дослідження друкувалися в спеціалізованих виданнях Англії, Німеччини, Чехії, Югославії. Розробив періодизацію трипільських пам’яток Дністровського регіону, актуальну й донині.
      Марина Антонович-Рудницька, перша симпатія Ольжича, так характеризувала свого кавалера: «Олега не можна було не примітити: високий, трохи горбився, ніби соромився свого зросту, чемний, але різкуватий. Не полюбляв краваток, ходив «по-словацькому»: комір сорочки поверх піджака. Олег був дуже подібний виглядом і вдачею до свого батька… Світла, кучерява чуприна, скромна, ніби засоромлена усмішка, лагідність і м’якість поведінки, тонке почуття гумору, що часто переходило в досить їдку, але дбайливо завуальовану іронію».
      Самостійно вивчив кілька європейських мов, працював у музеях багатьох європейських країн. Читав лекції у Гарвардському університеті, отримав запрошення на роботу в Римі. Саме там познайомився з Євгеном Коновальцем. Для Ольжича ця зустріч змінила все подальше життя.
      Першим друкованим твором Ольжича стала дитяча оповідь «Рудько» (1928), де описуються пригоди півня Рудька та інших мешканців подвір’я. Цього Рудька Олег намалював у п’ятирічному віці.
      У листах Олександр Олесь називав сина «довгоногим Лелеченькою». Псевдонімом Лелека Олег Кандиба підписув свої перші твори.
      Як член ОУН, у 1938-му брав участь у проголошенні Карпатської України, а після її розгрому вів партизанську боротьбу в Карпатах із угорськими окупантами. Потрапив у полон, деякий час перебував у концентраційному таборі, звідки дивом врятувався завдяки клопотанню угорських вчених.
      В жовтні 1941-го виступив одним із організаторів Української Національної Ради в Києві, маючи на меті відновлення української державності. Посилення репресій з боку гітлерівців змусили його переїхати до Львова. Саме тут жила його кохана – Катерина Білецька, що була молодша на 13 років. Друзі називали її Калинкою. Влітку 1943-го уклали шлюб, але з метою конспірації тримали його у повній таємниці, навіть мешкали окремо. Це робилося, аби уберегти Катерину від переслідувань за політичну діяльність чоловіка.
      Гестапо заарештувало Ольжича 25 травня 1944-го на квартирі у Львові. Його відправили в концтабір Заксенхаузен і жорстоко катували протягом двох тижнів. Однак він відмовився від будь-якої співпраці з німцями: «Українські землі є життєвим простором для українського народу. Тому будь-якого окупанта били і будемо бити!». Помер в ніч на 10 червня від тортур на черговому допиті, який проводили гестапівці Вольф, Вірзінг і Шульц.
      Вже після його смерті, 31 липня, народився син Ольжича, названий на честь батька Олегом.

 

 

                                         Синевир - блакитне око Карпат

     Карпатські озера місцеві жителі називають очами гір. Їх тут аж 32. Але найпопулярніше серед туристів - Синевир, найвисокогірніше озеро України. Але при цьому доволі легкодоступне. Мандрівники до озера не те що стежку протоптали, а дорогу вклали. Тож дістатись сюди клопоту не буде. Тим більше, що у кожний сезон ви знайдете тут собі розваги до душі.

        Сьогодні п'ятниця і в нашій міській дитячій бібліотеці знову цікавий мультик. Усі присутні із цікавістю спостерігали за неймовірними пригодами драконів, ельфів та людей в україномовному мультику "Серце дуба".

Запрошуємо щоп'ятниці на цікаві кінозустрічі о 12.00 год.

      Вітання, книгогурмани! У нашому сьогоднішньому бібліоменю  "смаколик"  для читачів старшого шкільного віку - книжка норвезької письменниці Ібен Акерлі "Ларс. LOL".

     У Норвегії Ібен Акерлі  — відома акторка кіно й телевізійних серіалів. Першу роль вона отримала у 2002 році, зігравши дівчинку Венді у фільмі «Шрами». Згодом Ібен зіграла головні ролі у художніх фільмах «Вікторія: Історія кохання» (2013), знятому за однойменним романом Кнута Гамсуна, та «Дріади – дівчатка не плачуть» (2015), а також роль дочки прем’єр-міністра в серіалі «Багатство» (2016).

     Ібен Акерлі дебютувала як письменниця  у 2016 році, написавши книжку для молодших підлітків «Ларс.LOL». Книжка отримала схвальні відгуки як від літературних критиків та оглядачів, так і від самих читачів. Про неї говорили на сторінках норвезьких ЗМІ, її обговорювали у шкільних класах та бібліотеках. Того самого 2016 року книжку «Ларс.LOL» було визнано найкращим дитячим виданням за версією премії ARK у Норвегії (премія, заснована норвезькою книжковою мережею ARK у 2002 році, переможця обирають голосуванням, у якому беруть участь 10 тисяч дітей – авт.).  Планується екранізація цієї історії.

     Письменниця розповідає, що це книжка про кібербулінг і про те, що кожен може помилитися. Утім, українські читачі зчитують з цієї історії значно більше актуальних для себе моментів: соціалізація дітей із синдромом Дауна, інклюзивне навчання та система менторства в норвезьких школах, ну і тема цькування, звісно.

    У книжці йдеться про школярку Аманду, яка дуже чекає на новий навчальний рік, бо тоді її клас нарешті заопікується першокласниками. Та неочікувано вчителька призначає Аманду менторкою для нового однокласника Ларса, який має синдром Дауна.

      Протягом усієї розповіді перед Амандою постають непрості питання та дилеми, вона повинна приймати рішення, які не завжди є приємними і комфортними для неї. Зрештою Аманда припускається помилки і намагається все виправити. Чи вдасться їй?

      У 2019 році книжка вийшла в українському перекладі Наталі Іліщук у «Видавництві Старого Лева», а сама Ібен Акерлі приїхала на «Книжковий Арсенал». Розповідає, що була здивована кількістю питань про інклюзію та соціалізацію людей із синдромом Дауна, які їй поставили в Україні. Говорить, у Норвегії цю книжку сприймають виключно як розповідь про цькування. Але, додає авторка, інклюзивним норвезьке суспільство теж стало не одразу. 

     Приємного читання!

 

                                       Неймовірні Карпати: Манявський водоспад

    Манявський водоспад - найвищий у Карпатах. Вода падає з висоти у майже 20 м. Дорога від села не близька - 10 км. Але необхідно йти пішки - краєвиди гірського серпантину захоплюючі, а останні 200 метрів до водоспаду проходять небаченої краси гірським каньйоном. Отож, подорожуємо!

      Сьогодні п'ятниця і  в нашій міській дитячій бібліотеці зібралася тісна компанія діток та мамів на перегляд цікавого  мультика "Книга джунглів". Усі із захопленням  споглядали за пригодами людського дитинчати та диких звірів. 

       Літні вітання усім книгогурманчикам! У нашому сьогоднішньому бібліоменю прецікаво-чарівно-пригодницька книжка для юних читайликів нідерландського письменника Паула ван Лоона "Вовкулаченя Дольфі".
     Паул ван Лоон (Paul van Loon, 1955) - нідерландський дитячий письменник і співак. Автор багатьох книг про вампірів, перевертнів та страшилок для молоді. Мільйони дітей у країні та за кордоном знають його книжки про Дольфі Вервольфа, міні-відьму Фоксію та Гризельбуса, з яких знято знято мюзикл і фільм. Засновник дитячого книжкового гурту "Paul van Loon & Andere Snuiters."
     Паул ван Лоон (повне ім'я Паулюс Стефанус Елізабет Ламбертус Марія ван Лоон) народився 17 квітня 1955 року у Гелені, Нідерланди, його дитинство пройшло у провінції Північний Брабант. Після закінчення школи навчався в Художній академії в Ден Боші за спеціалізацією ілюстратор. Ще будучи студентом написав розповідь і відправив її видавництву Brabants Nieuwsblad, почав друкуватись у тижневику Donald Duck, Okki, Taptoe і Ezelsoor, ставши новим популярним автором.
Пол ван Лун пише вже більше 25 років, написавши понад 100 книг. Його роботи лягли в основу двох телесеріалів та трьох фільмів, а книги доступні у Німеччині, Франції, Італії, Естонії, Швеції, Японії та інших країнах. Книги серії "de Griezelbus" (1991) про автобус жахів були продані тиражем понад мільйон, а " Міні-відьма Фоексія " (Foeksia de Miniheks) і "Дика принцеса" (De wilde prinses) багато років користуються шаленою популярністю серед читачів.
     Окрім того, що він письменник, Паул ван Лоон ще й гітарист. У нього був власний гурт із письменником - гітаристом Бісом ван Еде, з яким він записав компакт-диск De Magische Griezeltoer. Після відходу Ван Еде група була перейменована в Paul van Loon & Ander Gespuis. Має сім'ю - дружину та доньку, з якими проживає в Друнені.
     Нагороди: дитяча книжкова премія Вінця, премія Nickelodeon Kids' Choice, Почесна медаль Дитячого журі Нідерландів, Кавалер Ордену Оранських Нассау, премія Сенату голландського дитячого журі за Raveleijn, Багаторазовий призер голландського дитячого журі від 6 до 9 та гол.
     Про що ж книга «Вовкулаченя Дольфі»?
Дольфі – щасливий, адже йому щойно виповнилося сім! Проте уночі його тіло зненацька вкривається білим хутром, на руках і ногах виростають пазури, ще й з’являється справжнісінький хвіст. Що ж сталося? Невже він – вовкулаченя? Але він цього зовсім не хоче! Проте його брат Тіммі переконує Дольфі, що це круто.
     Брати поринули в неймовірні пригоди, однак Дольфі непокоївся, аби про його перевтілення не довідалися батьки. Хлопчику здається, що тоді вони не любитимуть його. До того ж на вовкулаченя в окулярах полює зла сусідка і колекціонери рідкісних тварин.
     Чи вдасться Дольфі втекти від переслідувачів, ким виявиться загадковий пан у капелюсі та чи довідаються про його таємницю батьки – читайте у першій книзі з серії про Вовкулаченя Дольфі нідерландського письменника Паула ван Лоона.
     Цікавого та приємного пригодочитання!

 

                                        Неймовірна краса Карпатських водоспадів 

     Водоспади в Карпатах — це щось неймовірне. Вода б'ється об каскади каміння, а кришталеві краплини виблискують під сонячним промінням. Та ця краса відкривається не кожному. Для того, щоб побачити карпатський водоспад, треба подолати довгий шлях. Деякі з них – неподалік гірських сіл чи містечок. А деякі водоспади ховаються високо в горах. Щоб їх побачити, треба пройти кілометри, і здебільшого вгору. Та важкий похід на вершини себе виправдає. Звідти відкриваються неймовірні панорамні краєвиди – ліси, села – маленькі, як іграшкові. А карпатські водоспади ще й подарують таку бажану прохолоду після виснажливого підйому. В рамках літнього проєкту "Жива душа природи України" запрошуємо на онлайн мандрівку карпатськими водоспадами

       По справжньому героїчно, казково, цікаво, пізнавально було сьогодні у нашій бібліотеці. В рамках літнього проєкту "Кінозустрічі: книги, що ожили" наші юні читайлики разом із батьками та бабусями переглядали надзвичайно гарний  український мультфільм "Микита Кожум'яка". 

      Запрошуємо щоп'ятниці на цікаві кінозустрічі о 12.00 год.

     Вітання бібліогурманчикам! У цей сонячно-спекотний перший день липня пропонуємо вам продегустувати  надзвичайно цікаву, пригодницьку, життєву книжку Олі Русіної "34  сонячні дні і один похмурий", що потрапила до бібліотечного фонду завдяки Го "Гендерний креативний простір" та фонду "Рідня"

     Оля Русіна - письменниця, журналістка, перекладачка. Народилася та живе в Києві. Авторка книг для дітей «Сестричка» (2011), «Сімейка Майї» (2014), «34 сонячні дні і один похмурий» (2018), «Мія і місячне затемнення» (2019), «Абрикоси зацвітають уночі» (2022). Закінчила бакалаврат з полоністики в КНУ ім. Т. Шевченка та бакалаврат з журналістики в Ягеллонському університеті в Кракові. Першу повість «Сестричка» написала у 15 років. Вона увійшла до довгого списку премії «Книга року ВВС-2012» та отримала нагороду «Дитячий вибір» на Міжнародному літературному фестивалі у Львові. Театральний сценарій за книгою «34 сонячні дні і один похмурий» (авторка сценарію — Ірина Шамахіна) зайняв І місце у номінації «П’єси для дітей 7-12 років» на Конкурсі україномовних п’єс для дітей та підлітків «Книжка на сцені». Кіносценарій за цією книгою у співавторстві з Валерієм Пузіком увійшов у фінал премії «Коронація слова». Книга «Мія та місячне затемнення» увійшла до коротких списків премій «Книга року ВВС-2019», «Топ БараБуки-2019» та «Еспресо. Вибір читачів-2020». Журналістка і ведуча «Громадського радіо», перекладає з польської мови. Коли її просять розказати щось цікаве про себе, насамперед їй приходять на думку смішні історії, цікаві сни та ідеї вигаданих сюжетів. Дуже любить фразу Джона Ірвінга про те, що всі спогади письменника, наділеного хорошою уявою, недостовірні.

     Чи не кожен у своєму житті переживав якісь особливі пригоди під час літнього відпочинку на березі моря. І про це — нова повість Олі Русіної «34 сонячні дні і один похмурий». Дві дівчинки Анни: одна — приморська мешканка, друга вперше потрапила на літній відпочинок до моря — переживають дні напруженого знайомства, пригод, небезпек і зміцнення своєї дружби. Разом із Маркіяном, братом місцевої Анни, вони влаштовують детективне розслідування щодо чоловіка з чайками, борсаються в таємницях творчої молодості Анатолії та дядька Стефана, переживають смертельні небезпеки та мріють про ночівлю на старому маяку...

      Цікавого смакування!