Гарних вихідних днів усім прихильникам бібліокафе "Книгогурманіка". Сьогодні хочемо запросити вас продегустувати трилер Урсули Познанскі "Ереб".

     Урсула Познанскі - одна з найуспішніших сучасних австрійських письменниць. Вивчала японістику, журналістику, театральне мистецтво і право у Віденському університеті. Працювала редактором в одному з медичнихвидавництв. Перша її книжка вийшла 2003 року. Але стала письменниця широковідомою завдяки роману-трилеру "Ереб", що був опублікований 2010 року в німецькому видавництві "Льове" і став бестселером. 2011 року роман відзначено престижною німецькою Премією для юнацької літератури. Спеціалізується здебільшого на підлітковій та юнацькій літературі, однак чималий успіх мають і її кримінальні романи для дорослої аудиторії. Проживає у Відні.

     Отож трилер "Ереб". Спершу Ніка дивує раптова зміна поведінки і таємничість деяких його однокласників, але нарешті він і сам опиняється в просторі загадкової комп’ютерної гри «Ереб». Бо ж завдання і квести не просто стають дедалі складніші — деякі, безглузді на перший погляд, треба виконувати в реальному лондонському житті, а за вправність «Ереб» здійснює навіть невисловлені Нікові бажання, він знає його друзів, його симпатії і навіть страхи. Але якщо програєш, то остаточно — повернення в гру немає. То чи можна заради гри переступити власне сумління, втратити друзів? Де межа між віртуальним світом і реальним? Що стоїть за «Еребом»: містика чи не знана досі технологія? На ці запитання  ви знайде відповідь разом з шістнадцятирічним Ніком Данмором.

      Цікавої дегустації!

                                                     Рідне місто, древнє й молоде

      Щороку в останню неділю травня свій день народження відзначає наше рідне місто - Золочів. 

      Золочів - це земля де ми народилися та виросли, земля з глибини якої пустили коріння наші родини. А ще земля, що дала Україні Маркіяна Шашкевича, українське слово якого розбудило Галичину.

      Наше місто стає кращим з кожним днем. Якщо дивитися на фотографії і не знати, що це фото Золочева, то здається ніби ми мандруємо європейським містом. 

      Наше місто багате на таланти, на особистості, які власним життям, своєю творчістю служать високим зразком того, як треба любити Україну та свій народ і з честю та гордістю нести звання українця.

      Ну і звичайно ж окрасою нашого міста є музей-заповідник Золочівський замок, що входить до Золотої підкови Львівщини.

     Напередодні дня народження Золочева до міської дитячої бібліотеки завітали учні 4 класу ЗОШ І-ІІІ ст. №3 разом із класним керівником І.О.Єрмаковою на краєзнавчий екскурс "Рідне місто, древнє й молоде". Разом із бібліотекарем Н.П.Кобзар діти помандрували у давню історію нашого міста, дізналися про старовинні будівлі, познайомилися із пам'ятниками, парками та скверами сучасного Золочева, відомими людьми, які народилися у нашому місті або перебували тут. З цікавістю розглянули краєзнавчу виставку-присвяту "Мій Золочів древній й вічно молодий", а також захоплено переглянули разом із бібліотекарем Н.В.Костишин відеоролики "Золочів з висоти пташиного польоту", "Золочів - земля Червоної Руси" та послухали пісню "Про Золочів" Заслуженої артистки України естрадного мистецтва співачки Annabele.

      Підсумком зустрічі став виступ класного керівника  4 класу І.О.Єрмакової.

     Щиро дякуємо  нашому доброму другові І.О.Єрмаковій за плідну співпрацю.

     

      

                                                    У гості до бібліотеки

     Сьогодні, 27 травня, до міської дитячої бібліотеки завітали учні 2-Б та 2-В класів ЗОШ І-ІІІ ст. №1 разом із класними керівниками О.Я.Бойко та О.О.Мельник на бібліосніданок "У гості до бібліотеки". 

     Учні разом із бібліотекарями Л.Я.Гнип та Н.П.Кобзар полинули у чарівний та різнобарвний світ дитячої книги. Діти із захопленням приймали участь у казкових вікторинах, знайомилися із правилами поводження з книгою, дізнавалися як створюються книги, активно погралися у буріме.

     Щиро дякуємо класним керівникам О.Я.Бойко та О.О.Мельник за співпрацю.

      Вітання усім шанувальникам бібліокафе "Книгогурманіка". Сьогодні у нашому меню книга англійського письменника Дж.М.Баррі "Пітер Пен". 

     Джеймс Метью Баррі, автор «Пітера Пена», народився 9 травня 1860 р. у невеличкому містечку в Шотландії (Велика Британія) у родині простого ткача. Хоч їхня родина й жила незаможно, проте батькові вдалося вивчити дітей. Джеймс закінчив Единбурзький університет і став журналістом. 1885 р. він переїхав до Лондона, де й прожив до кінця життя. Його друзями стали такі відомі письменники, як Джон Голсуорсі, Герберт Веллс, Артур Конан Дойл та інші.Джеймса Баррі вельми шанували за літературну та широку громадську діяльність. Цьому неабияк сприяли риси вдачі письменника: він був надзвичайно доброю та чуйною людиною.

     Історія Пітера Пена почалася з того, що Джеймс Баррі, переїхавши до Лондона, потоваришував із сусідами — молодим подружжям Артуром і Сильвією Девіс, які мали п’ятеро дітей. Та ось трапилося лихо: спершу Артур Девіс, а потім і Сильвія померли. І Джеймс Баррі став опікуном п’ятьох їхніх синів, узявши на себе їх виховання та освіту. Отож в іграх із п’ятьма бешкетниками, у казочках на ніч, у цікавих та захопливих розповідях і народилася Небувандія — країна вічного дитинства — та Пітер Пен, загублений хлопчик, який не хотів дорослішати й так і залишився малим хлопчиськом. Спершу (1904 р.) з’явилася дитяча п’єса «Пітер Пен». Вона стала настільки популярною, що відтоді спектаклі про Пітера Пена ставлять щороку на Різдво не тільки в Британії, а й далеко за її межами.1911 р. побачила світ повість «Пітер Пен і Венді», яка принесла письменникові славу. Вона перекладена багатьма мовами світу, її залюбки читають і діти, і дорослі. Хлопчик Пітер Пен став неначе реальною особою: про нього вже пишуть книги інші письменники, знімають фільми, створюють мультики, йому ставлять пам’ятники. То, може, він і справді існує?

     За свою літературну та громадську діяльність Дж. М. Баррі удостоївся великої пошани: 1913 р. отримав титул баронета, 1922 р. нагороджений орденом «За заслуги», 1919 р. став лорд-ректором Сент-Ендрюського університету, а 1930 р. — почесним президентом Единбурзького університету. Помер письменник 19 червня 1937 року. 

     Казкову повість Джеймса-Метью Баррі «Пітер Пен» знають і люблять диті не лише у Великій Британіїї, а й в Україні.  Це романтична казка про світ дитинства. Головний герой Пітер Пен — хлопчик, який не хоче ставати дорослим, — живе у дивовижній країні Ніколандії разом із загубленими дітьми. Їм подобається жити поряд з феями на деревах, літати та повсякчас влаштовувати різні витівки, але хлопчикам бракує мами. І їхній ватажок Пітер Пен знаходить дівчинку Венді, яка погоджується стати їхньою мамою і полетіти у Ніколандію разом зі своїми двома братами. Про дивовижні пригоди Венді, Пітера Пена, феї Тінкер Белл та загублених хлопчиків, про їхню битву з піратами ви  дізнаєтеся, прочитавши цю цікавезну книжку.

                                                       Україна  вишивана!

     Щороку у третій четвер травня ми святкуємо День вишиванки, започаткований за ініціативи Лесі Воронюк у 2006 році.  І в цей ювілейний 15 рік  Дня вишиванки бібліотекарі міської бібліотеки для дітей Н.П.Кобзар, Л.Я.Гнип та Н.В.Костишин завітали до учнів  1-4 класів ЗОШ І-ІІІ ст. №3 ( класні керівники О.О.Степова (1 кл.),  А.Л.Любинецька (2-А кл.), І.Я.Мединська (2-Б кл.), Ю.Р.Ковалик (3 кл.), І.О.Єрмакова (4 кл.) із арт-дефіле та літературною мозаїкою "Україна вишивана". 

     Учні із захопленням послухали розповіді бібліотекарів про чарівну красу вишиванок, подивились відеоролики, присвячені даній тематиці, всі разом поспівали про мамину сорочку, а учні 4 класу (кл.керівник І.О.Єрмакова) ще підготували цікавий літературний вернісаж про  вишивку та вишиванки. І, звичайно ж, усі зробили чудові фото у вишиванках.

    Щиро дякуємо І.О.Єрмаковій, О.О.Степовій, А.Л.Любинецькій, І.Я.Мединській, Ю.Р.Ковалик за співпрацю.

       Затишних весняних вихідних усім прихильникам бібліокафе "Книгогурманіка". Цього разу хочемо запропонувати вам продегустувати  книгу з дещо незвичайною назвою - "Порох із драконових кісток", автор Володимир Аренєв.

    Володимир Арєнєв – український письменник, автор трьох десятків книжок. Його твори видавалися українською, англійською, естонською, литовською, німецькою, польською, російською, словацькою, французькою мовами. Лауреат численних міжнародних премій. Також працює як редактор-укладач міжнародних антологій, веде курси письменницької майстерності для дорослих та підлітків. 2014 року на загальноєвропейському фестивалі любителів фантастики «Єврокон» у Дубліні був визнаний найкращим автором фантастики для юних читачів.

     Володимир Костянтинович Пузій, (відомий під псевдонімом Арєнєв Володимир) народився 1 жовтня 1978 року в Києві. У школі захоплювався біологією, ходив у гурток юннатів при Київському зоопарку, серйозно займався тераріумістикою — утримував екзотичних амфібій та комах. У 1996 році вступив до Інституту журналістики при КНУ ім. Т. Шевченка . Закінчив у 2002 році з червоним дипломом магістра. Став сценаристом документального фільму Сергія Проскурні «Тарас Шевченко. Ідентифікація». Писав сценарії для серіалів «Черговий лікар» та «5baksiv.net», а також для анімаційного серіалу «Книга мандрівка. Україна» (серії про Миколу Гоголя, Чорнобиль, Запорізьку Січ, Григорія Сковороду; повністю сезон «Київська Русь»).

Три основних напрями у творчості Арєнєва:

– наукова фантастика і фентезі для дорослого читача;

– підліткові повісті з елементами антиутопії (12+);
– дитячі книжки, де фантастика поєднана із гумором та освітніми елементами (7+).
Лавреат різних літературних премій.
    То що ж під обкладинкою книжки "Порох із драконових кісток"?  ...Старшокласницю Марту кличуть Відьмою — і не даремно. Характер у неї складний, та й життя непросте: батько поїхав на заробітки, тож жити доводиться з мачухою, яку Марта терпіти не може. А після випускного класу лишатися у Нижньому Ортинську вона не хоче: містечко занедбане, прикордонне, тут немає жодних перспектив для молодої амбітної дівчини От тільки для вступу до столичного універу Марті потрібні гроші, багато грошей. І тому вона робить те, що в принципі законом заборонено. Викопує й заклинає те, що охоче купують на «чорному ринку», — давні токсичні кістки. Кістки драконів, що колись правили цією країною...

     

 

                                                Класик з українською душею

14 травня – 150 років від дня народження видатного українського письменника, громадського діяча і просвітителя Василя Стефаника. 

    Він не любив порожніх слів, порожніх сюжетів і порожніх людей. Його лаконічна проза – наче запечена кров. Кожне Стефаникове слово вагоме, живе, сповнене буття, великого болю і великої ніжности. Слово «біль» дуже часто трапляється і в його творах, і в його листах. Все життя – не надто довге – 65 років – боліло його серце і за народ, і за рідний край. Його новели належить до вершин красного письменства і найкращих зразків європейського експресіонізму. Вони перекладені 20 мовами світу. Він вважав писання «самогубною справою, як сільська робота або любов»: «Люди під гнітом своєї роботи скалічіють, а ще – кожна дрібниця, яку я пишу – граничить із божевіллям. Я нічого в світі не боюся, як самого себе». А ще казав, що «Немає більшої драми в житті, якщо нікого не любити. Тоді ти мертвий». 

    У Стефаникову прозу або закохуєшся одразу – вона полонить тебе назавжди, або залишаєшся до неї байдужим – вона не розкривається, залишаючись складною і незрозумілою. Коли ж хтось колись відкриє для себе його естетично довершену «мужицьку» прозу з шекспірівською напругою переживань – ніколи не пошкодує про це. Недарма Стефаник – майстер «різьбленого як камінь» слова, був одним із улюблених прозаїків іншого великого Василя – Стуса.

     До 150-ї річниці з дня народження Василя Стефаника міською дитячою бібліотекою організовано онлайн літературну мозаїку "Класик з українською душею".

 

                                     Ніхто не забутий, на попіл ніхто не згорів!

          Війна. За тим коротким  і страшним словом  -  згарища, запеклі бої, зруйновані міста і села, сльози матерів і дітей. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій  за всю світову історію війні 1939-1945 років. Наша пам'ять про ті часи - це лише маленька часточка великої пошани полеглим.

     Сьогодні до дитячої бібліотеки завітали учні 7-А класу ЗОШ І-ІІІ ст. №2 разом із класним керівником Цімко Я.А. на годину пам'яті "Ніхто не забутий, на попіл ніхто не згорів!", яку для них підготували і провели бібліотекарі дитячої бібліотеки Н.П.Кобзар, Л.Я.Гнип та Н.В.Костишин.

     Щиро дякуємо класному керівнику 7-А класу Я.А.Цімко за співпрацю.

      Гарних вихідних днів усім прихильникам бібліокафе "Книгогурманіка". Сьогодні пропонуємо до дегустації книжку англо-американської письменниці Френсіс Бернет "Таємний сад". 

    Френсіс Еліза Годґсон народилася 24 листопада 1849 року у Манчестері, Англія. Вона була третьою дитиною у сім'ї. З дитинства Френсіс володіла здатністю розповідати різноманітні історії. Згодом вона стала їх записувати. Від 1868 року оповідання Френсіс Годґсон стали з'являтися друком у жіночих журналах. Молода письменниця відразу здобула читацькі симпатії.  У 1886 році з'явилася друком її роман для дітей «Маленький лорд Фонтлерой». Книга принесла нову популярність письменниці. Далі на підставі повісті було написано п'єсу, яку й поставили у театрі. Вистава тішилася величезним успіхом. Це й поклало початок новому напрямку творчости Френсіс Бернет. 

     «Таємний сад» — одна із найвідоміших дитячих книг  письменниці. Це історія розпещеної дівчинки, що виросла в багатій англійській сім'ї в Індії, але страждає від самотності. Ця самітність стає зовсім безвихідною, коли батьки десятирічної Мері Леннокс одночасно вмирають від страшної хвороби. Маленькій героїні доводиться переселитися в Англію, у графство Йоркшир, де розташований маєток її дядечка, але й там на неї чекають труднощі: адже вона дотепер не навчилася заводити друзів, по-доброму ставитися до людей і співчувати тим, хто цього потребує. Однак усе зміниться, тільки-но Мері виявить у маєтку маленький занедбаний сад, що ховається за високими стінами... 

     Цікавої та приємної дегустації!

                                                         Матуся рідненька моя

      У травні, коли повертаються до рідного гнізда птахи, коли оновлюється природа, теплий весняний вітер приносить нам свято Матері. 

     Мати... Матуся...Ненька...З цим словом у нас асоціюється все добре, щире, людське. Це людина, перед якою ми будемо завжди в боргу, будемо завжди цілувати їй руки, які пестили нас у дитинстві, чия душа завжди іде з нами по життю, підтримує нас у години радості й печалі.

     Напередодні Дня Матері у дитячій  бібліотеці розгорнуто виставку-вітання "Мати - символ добра на землі" та організовано онлайн свято "Матуся рідненька моя".

     Запрошуємо до перегляду!

                                          Війна далека, але пам'ять близька

     8 та 9 травня ми відзначаємо День пам'яті та примирення. Страшна війна минулого століття - це пекуча рана, яка болить і досі чи не в кожній родині України. 

     76 років минає з тієї тривожної ночі, коли замовкли останні гармати, прийшов мир, настала тиша, за яку заплачено ціною життя мільйонів людей.

Все далі відходять в історію грізні роки Другої Світової війни. Але не згасає пам'ять про тих, хто приніс на вівтар великої перемоги своє життя, хто поліг у боях заради щастя прийдешніх поколінь.

     Для вшанування пам'яті тих, хто поліг за свободу та незалежність рідної землі в Золочівській дитячій бібліотеці відбувся історичний екскурс "Війна далека, але пам'ять близька" на який завітали учні 8-А класу ЗОШ І-ІІІ ст. №2 разом з класним керівником О.І Налужною. На деякий час присутні поринули у страшні події Другої Світової війни, послухали розповіді бібліотекарів Н.П.Кобзар та Л.Я.Гнип, переглянули  відео бібліотекаря Н.В.Костишин та ознайомилися із віртуальною виставкою книг, присвячених подіям 76-річної давнини.

     Щиро дякуємо класному керівнику 8-А класу О.І.Налужній за співпрацю.