28 лютого - день Зубної феї 

     День Зубної феї вшановує найулюбленішого після Святого Миколая  і Санта Клауса персонажа, що "відвідує" людей в дитинстві.

Втрата молочних зубів - це досить травмуючий досвід для малечі. На допомогу приходить доброзичлива, усміхнена красуня Зубна фея. Часто, коли молочний зуб у малюка починає хитатися, той боїться його втратити. Обіцянка візиту Зубної феї і подарунка від неї перетворює випадіння зуба в щось, на що можна очікувати. Коли зуб нарешті випадає, мама його миє і кладе в спеціальну «зубну коробочку». Увечері дитина кладе цю коробочку під подушку, і після того, як малюк засинає, приходить Зубна фея. Вона забирає зуб і залишає замість нього невеликий подарунок, зазвичай гроші. Зубна фея обов'язково навідується кожного разу, коли у дитини випадає зуб.

Якщо зуб якимось чином загубився, хвилюватися не варто. Зубна фея про це знає, і все одно залишить подарунок. Вона чарівним чином дізнається кожного разу, коли випадає молочний зуб, і прибуває в ту ж ніч))).

                                                      Ти себе Українкою звала

                                          (літературне асорті)

     Талановиті люди, як зорі, полишають свій слід у свідомості майбутніх поколінь. Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе в душі нашого народу людина, що ім'я їй – Леся Українка. 

    Мовби крізь серпанок легендарності, проступає до нас образ поетеси, образ ніжний і чистий. Майже ніколи -веселий, частіше в задумі чи смутку.

     153 роки тому народилася вона в сім'ї Косачів, щоб стати для світу Лесею Українкою.

 

                                    Війна: трагічна сторінка в історії незалежності

                                          (історичний відеоекскурс)

     Дата  24.02.2022 р. 4.40 ранку вкарбована у пам'ять кожного українця навічно. Два безкінечно довгих роки болю, жахіть, сирен, безмірно важких втрат рідних, близьких, друзів, знайомих, сусідів.

Вічна слава полеглим Героям! Світла пам'ять невинним жертвам війни!

                    

Вітання, юні читайлики! Сьогодні "літературна карусель" запрошує всіх провезтися разом із книгою відомої британської письменниці, журналіста і аналітика, що прекрасно розбирається в сучасній рекламі, споживчому мисленні і різних хитрощі продавців, які змушують людей купувати іноді абсолютно непотрібні речі Софі Кінгселли "Мама фея і я".

У родини Елли є велика таємниця: мама дівчинки - справжня фея! Завдяки своїй Компупаличці вона може творити справжні дива: напекти смачних кексиків, створити ідеальне свято на день народження чи зчинити безлад у супермаркеті. Щоправда, інколи чари не спрацьовують, і тоді на допомогу матусі приходить Елла!

Коли Елла виросте теж хоче стати феєю, як її матуся!

Поринь разом із Еллою та її мамою-феєю у нові чарівні пригоди! З неймовірними заклинаннями, нахабними мавпами... і найкращим днем народженням всіх часів і народів!

Неймовірно весела історія для дітлахів від всесвітньо відомої авторки. Читаємо та насолоджуємося.

                                                    Душа голосна України

    Сьогодні, 21 лютого, у Міжнародний день рідної мови, до  міської дитячої бібліотеки  завітали учні 2-А класу ЗЗСО І-ІІІ ст. №1 разом із класним керівником Н.Ю.Біловус на бібліогостину "Цікавий світ дитячих книг", що відбувся в рамках заходів "Твоя бібліотека!"

    Діти разом із бібліотекарем Л.Я.Гнип пізнавали цікавий світ дитячої книги, завзято брали участь в інтерактивних  відеовікторинах, захопливо переглядали  мультик про бібліотеку, вчилися правил поводження з книгою. 

     А до Міжнародного дня рідної мови діти активно взяли участь у  літературній світлиці "Душа голосна України" - переглянули тематичний відеоролик про нашу рідну мову, познайомилися із тематичною виставкою "Рідна мова калинова", учні Христина Гура і Соломія Сидорович продекламували вірші, присвячені мові.

     Щиро дякуємо Н.Ю.Біловус за  активну співпрацю.

                                                          Герої нашого часу    

                                      історичний відеоекскурс

      Історія України мала багато трагічних періодів, коли свобода і навіть сам факт існування українського народу опинялися під загрозою. Але завжди в такі періоди найкращі сини і дочки України ставали на захист своєї землі, своєї держави, своїх співвітчизників. 

     Нині знову прийшов цей час – час вибору між свободою і рабством, світлим майбутнім та темним минулим, справедливістю та тиранією. На Майдані пліч-о-пліч стали українці. Їх об’єднали українська земля та бажання жити у вільній країні.

    Спочатку вони вимагали право вибору. Потім їм довелось вимагати право жити. І хоч кулі снайперів – це вагомий аргумент, але ні кулі, ні гранати, ні нелюдська жорстокість не змогли перемогти цих людей. Вони гинули, та не здавались…

   Трагічні події в Україні, починаючи з листопада 2013 року, тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. Кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Євромайдану, і заради чого пожертвувала своїм життям “Небесна Сотня”. 

    До дня вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні в міській дитячій бібліотеці організовано виставку-пам'ять "Небесна Сотня... Герої не вмирають!" та історичний відеоекскурс "Герої нашого часу".

     

 

                                                 День Державного Герба України

      19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила тризуб як Малий герб України, визначаючи його головним елементом великого Державного Герба України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті — національний символ українців часів визвольних змагань XX століття.

     Тризуб має тисячолітню історію. У давні часи це був знак князівського роду Рюриковичів – правителів Русі.
     Тризуб як державний символ України був обраний невипадково, із давніх часів тризуб використовувався як своєрідний оберіг. Археологи знаходили це зображення у багатьох пам’ятках культури, датованих ще першим століттям нашої ери. Існує понад тридцять теорій походження і значення тризуба (сокіл, якір, символ триєдності світу, тощо).
Наш герб, наша святиня, має давню та величну історію, він народжений із споконвічного народного прагнення до волі та незалежності. Національний символ, що уособлює тисячолітній зв’язок поколінь – минувшини, сьогодення та майбутнього.
     Тризуб об’єднує українських патріотів, наших хлопців та дівчат ЗСУ, він зображений на шевронах наших захисників, які сьогодні захищають суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.

     Шануймо наші державні символи, не дамо нікому знищити, загарбати нашу Українську волю, силу духу, нашу незалежність! 

     Вітання, юні читайлики! Сьогодні у "Літературній каруселі" пропонуємо "провезтися" дівчаткам разом із серією книг Агнєшки Мелех "Емі і Таємний Клуб Супердівчат".
     Багато шестирічок були б раді мати таку подругу, як Емі. Їй шість. Вона весела, кмітлива та допитлива, а ще вона дуже любить розгадувати різні таємниці. На курсі по підготовці до школи Емі знаходить дівчат, які горять тими самими ідеями. Тому вони організовують Таємний Клуб Супердівчат. З цього дня починаються пригоди. Дівчата будуть шпигувати, розгадувати таємниці, шукатимуть папугу, будуть рятувати виставу «Чарівник країни Оз», шукатимуть зниклі книги, вчитимуться верховій їзді, навчатимуть читача принципам апсайклінгу, будуть готуватися до новорічних свят тощо.

      

      16 лютого Україна відзначає державне свято - День єднання. Президент України Володимир Зеленський заснував його у 2022-му на тлі попереджень про війну. 

      День єднання - молоде свято, цього року ми святкуємо його лише втретє. У нього немає сформованих роками традицій, але в умовах війни воно набуло особливого сенсу - показати усьому світові, що ми сьогодні - як ніколи єдині та попри все будемо відстоювати свою незалежність і своє майбутнє.

     Сьогодні,  15 лютого, до дитячої бібліотеки на літературний сніданок "Райдужне книжкове королівство" завітали учні 2-Г класу ЗЗСО №1 разом із класним керівником Г.З.Яремович-Рак та асистентом вчителя Н.В.Мединською.    

     Діти із задоволенням разом із бібліотекарем Л.Я.Гнип занурилися у різноманітний та прецікавий світ дитячої книги (хоч тривога нам трохи і завадила).  Спільно активно приймали участь у вікторинах, розгадували казкові загадки, знайомилися із дитячою літературою  та вчилися поводитися із книжкою. А на згадку про зустріч всі отримали "Сертифікат читача".

     Щиро дякуємо  Г.З.Яремович-Рак та Н.В.Мединській за співпрацю.

  

              Незвичайні свята: 15 лютого відзначається День Бегемота
     Назва hippopotamus походить від давньогрецької - "річковий кінь" (ἱπποπόταμος).
     Звичайний бегемот, або гіпопотам, - це великий, в основному рослиноїдний ссавець, що живе в Африці на південь від Сахари. Це один з двох збережених видів в родині Hippopotamidae, а інший - карликовий бегемот.
     Бегемоти гріються на береговій лінії і виділяють маслянисту червону субстанцію, що породило міф про те, що вони потіють кров'ю. Рідина насправді є зволожуючим засобом для шкіри і сонцезахисним кремом, який також може забезпечити захист від мікробів.
     А чи знали ви, що...
у бегемотів зуби міцніші, ніж у будь-якої іншої живої істоти на Землі;
незважаючи на те, що більшу частину життя бегемоти проводять у воді, вони харчуються тільки тією рослинністю, що росте на суші, а водні рослини вони не їдять;
новонароджене дитинча бегемота важить у середньому близько 50 кг;
у шлунку дорослого бегемота може бути одночасно до 200 кг їжі, що перетравлюється;
шкіра цих тварин досягає 3,5-4 см завтовшки.

     

  14 лютого - Міжнародний день дарування книг. Це свято об‘єднує усіх справжніх книголюбів та книгогризів, які не уявляють свого життя без читання, а також тих, хто прищеплює дітям любов до читання.

     Тож запрошуємо всіх приєднатися до доброї справи та взяти участь в акції «Подаруй бібліотеці книгу», яка приурочена до Міжнародного дня дарування книг та проходитиме в міській дитячій бібліотеці впродовж всього лютого.

      Приєднуйтесь до акції! Не залишайтесь байдужими! Давайте надамо книгам з домашніх бібліотек нове життя - радість спілкування з новими юними читайликами!
      Добро творити легко!

      Вітання, юні читайлики! У "Літературній каруселі" сьогодні цикл  із 5 фентезійних книг "Агенція "Локвуд і Ко"  британського письменника Джонатана Страуда. 

     У книгах розповідається про юних мисливців на привидів, що працюють в різних агенціях під керівництвом дорослих, але згодом збираються у власну команду. Головні герої циклу — Ентоні Локвуд і його напарники Джордж Кабінс та Люсі Карлайл, які працюють в Агенції «Локвуд і Ко». Саме вони по сюжету борються з привидами різного типу на території сучасного Лондона. 

                                            Казковий світ Лариси Письменної:  

                                          літературне асорті
     Цьогоріч виповнюється 110 років від дня народження відомої дитячої письменниці  Лариси Письменної (11.02.1914-20.02.1992), яку читач знає як авторку талановитих оповідань, повістей і казок для дітей різного віку. Народилася Лариса Михайлівна 11 лютого 1914 року в селі Чоповичі Малинського району на Житомирщині. Батько ії працював фельдшером, мати вчителювала.

     За кілька місяців почалася перша світова війна, і не так уже й далеко від рідних місць дівчинки пролягла лінія фронту. А через три роки завирувала громадянська війна. І не важко уявити, яким тривожним за таких умов було дитинство Лариси Письменної.

     Ось як вона сама згадує про ті роки: «Це – спогад давніх-давніх часів. Моєму внукові тепер більше років, аніж тоді було мені. Тільки жили ми зовсім по-іншому; теперішні вигоди й достатки нам і не снились. І ще точилася тоді громадянська війна, — трудні та голодні були часи. Проте я цього не розуміла, бо іншого життя ні я, ні мої ровесники не знали. Та ще й батько мій був веселий та добрий на вдачу, вмів усіх розважити, хоч як би там не було скрутно й сумно. І то дуже добре, бо працював він фельдшером, а розвеселити хвору людину іноді й краще, ніж дати їй ліків. Та й ліків у ті роки часто зовсім не було.А мама була строга. Сумна і строга. Навіть батькові не завжди вдавалося ії розвеселити. Я ії трохи побоювалась, бо мене за пустощі карала тільки мама і ніколи не карав батько. Правда, карала завжди справедливо, тут уже нічого не скажеш».
     Та чи багато випадало тих пустощів і веселощів на долю дівчинки? Батько часто переїздив з села до села, шукаючи роботу. «Мандрувала» з батьками й донька. Дитячі допитливі очі вбирали тодішні події, образи людей, з якими доводилося зустрічатись. А час біг швидко, літа спливали за літами. Ось вона вже й закінчила семирічку, вирішила вчитися далі — вступила до фінансового технікуму в місті Білій Церкві на Київщині. Саме тоді один з товаришів переписав її вірша, який йому сподобався, і надіслав до журналу в Харків, що був на той час столицею України. Вірш надрукували. То була ні з чим не зрівнянна радість, та водночас перша публікація принесла й сумніви: чи правильно вибрала професію, — робота фінансиста не дуже вабила, і почала мріяти про навчання у відповідному вищому навчальному закладі, яким у ті роки був так званий Інститут народної освіти в Києві. Вступити до нього Ларисі Письменній не пощастило, і вона задовольнилася Київським лісотехнічним інститутом. Та лісовода з Лариси не вийшло, так само як і фінансиста. Згодом мусила переучуватися, — вже в час Другої світової війни, в евакуації, працюючи завідуючою дитячим садком, закінчила Кемерівське дошкільне педагогічне училище. Отак, звивистою стежкою, та все ж вийшла Лариса Михайлівна куди треба – прямесенько до дітей.
     Повернувшись з евакуації, жила в Черкасах, працювала завідувачкою дитячим садком. По переїзді в Київ працювала завідувачкою редакції дошкільної літератури у видавництві «Веселка». Праця з дітьми втішала в горі, навчала глибше розуміти дитячу душу, приносила радість, додавала творчої сили. Спочатку, за браком книжок у тяжкі роки війни, просто придумувала й розказувала дітлахам казки, оповідання. Декотрим з них згодом судилося стати книжками. Пішли книжки одна за одною, і вже не дитсадківська група – сотні тисяч, мільйони малюків слухали, читали й перечитували такі близькі їм і зрозумілі, захоплюючі й повчальні, з веселою лукавинкою, твори Лариси Письменної.
     Впродовж тридцяти років своєї літературної діяльності вона написала велику низку казок, оповідань, повістей як для дошкільнят і молодшого шкільного віку, так і для підлітків та старшокласників. У 1986 році за збірку казок, оповідань, повістей «Тисяча вікон і один журавель» письменниця була відзначена Республіканською премією імені Леся Українки.
     Книжки Лариси Письменної вчать дітей любити батьківщину, бути чесними, сумлінними в навчанні, працьовитими, допомагати старшим,  вміти дружити. Для більшості творів Лариси Михайлівни характерним (не говоримо вже про казки), навіть для великих повістей, є природне поєднання справжнього, побаченого в житті, з казковим, вигаданим, яке, в свою чергу, також зустрічається в дійсності. 

     Запрошуємо юних користувачів переглянути мультфільм "Як зникла шапка-невидимка" за мотивами казки Лариси Письменної.

                                       

     

                 7 лютого в Україні та світі – Всесвітній день читання вголос 

     У першу середу лютого світова спільнота книголюбів відзначає Всесвітній день читання вголос. Це свято зініціював у 2010 році Міжнародний освітній проєкт «LitWorld». 

     Ця подія має за мету заохочення людства, а найбільше – молодого покоління, до читання книг. Крім того, свято надихає до спілкування та обговорення прочитаного з родиною та друзями.

     Наукові дослідження доводять, що навіть простий ритуал читання казки на ніч дасть дитині змогу стати значно розумнішою, добрішою та кмітливішою. Адже рівень читання очима в дитини часто відстає від рівня розуміння тексту на слух.

     Читання вголос допомагає дитині отримати емоційний досвід, з яким у реальному житті стикатися не обов’язково. Уміння зрозуміти точку зору іншого, його мотиви – це допомагає дитині психологічно розвиватися, поки їй читають.

    Вчені з Кембриджа, наприклад, з’ясували, що художня література – це засіб, який допомагає молоді "прокачувати таємний м’яз" – вміння співчувати та розуміти інших, а голландські вчені вважають, що любителі чарівних світів більш чуйні та терпимі до інших.

     Вплив Всесвітнього дня читання вголос: 

• - Сприяння грамотності. Цей день відіграє вирішальну роль у поширенні грамотності та любові до  читання серед людей різного віку.
• - Читання вголос об’єднує людей, сприяючи формуванню почуття спільності та обміну досвідом.
• - Висвітлення важливості оповідання історій. Цей день підкреслює важливість оповідання історій у культурному та освітньому контекстах, відзначаючи різноманітні способи розповіді та обміну історіями.
• - Створення сімейних традицій дозвіллля та цікавого проведення часу разом.
•