Волинські Афіни

     Так називають невеличкий районний центр, що розмістився за півсотні кілометрів на південний схід від Рівного. Це давнє місто Острог,  місто-історія, місто-легенда з майже тисячолітньою історією. Острог — особливе місто, яке можна назвати музеєм під відкритим небом. Тут кожен камінчик дихає історією, мало не кожен куточок оповитий легендою… Уперше про нього згадується в Іпатіївському літописі 1100 року. Упродовж майже трьох віків (із середини ХІV століття) місто було резиденцією князів Острозьких, чий рід дав Україні видатних полководців, меценатів, зодчих та зробив з Острога потужний освітній, науковий та культурний центр Східної Європи.     В Острозі постала перша вища школа в Україні — Острозька слов’яно-греко-латинська академія, яка проіснувала до 1640-го року. Відродили її у 1994-у як Острозький колегіум, а в 2000-у їй присвоєно звання Національного університету зі збереженням історичної назви “Острозька академія”.

      В Острозі надруковано Острозьку Біблію, яка нині є унікальним експонатом Музею книги. Острог — місто легенд і старовинних переказів. Тут знаходиться найстаріший замок на Рівненщині, який є складовою історико-культурного заповідника. До нього входить територія замку з баштами, надвратною дзвіницею і Богоявленським собором. Подекуди збереглися ще фрагменти оборонних стін, адже замок є фортифікаційною спорудою. До речі, Острозький замок вважають одним із найцікавіших зразків фортифікаційного мистецтва.

       Замковий комплекс, що знаходиться на одноіменній горі, добре видно здалеку. Сучасний Острог — невеличке й тихе містечко, вулицями якого хочеться ходити непоспіхом, роззираючись навкруги, щоб не пропустити чогось цікавого. Адже понад дев’ять віків його історії не минули безслідно. 

       Вітаємо усіх прихильників бібліокафе "Книгогурманіка". Сьогодні, в день народження видатного українського письменника Івана Франка, хочемо запропонувати до дегустації його збірку казок "Коли ще звірі говорили". 

      Іван Франко - український поет, прозаїк, літературний критик, фольклорист, драматург, публіцист 

народився на Галичині 27 серпня 1856 р. в родині коваля. Змалку майбутній письменник виявляв неабияку допитливість, тому батьки намагалися влаштувати сина до найкращої школи. Він навчався в Дрогобицькій гімназії. Був дуже здібним учнем, бо мав надзвичайну пам'ять, про що засвідчують відомості з його автобіографічного листа: «Шевченка я вивчив майже всього напам'ять (а пам'ять у мене була така, що лекцію з історії, котру вчитель цілу годину читав, я міг опісля продиктувати товаришам майже слово в слово!)». Під час навчання в гімназії І. Франко захопився збиранням книжок. За обсягом його бібліотека нараховувала їх майже 500. 

     Закінчивши гімназію, він вступив до Львівського університету. Його власний творчий доробок на той час становив: збірку віршів, поеми — одна написана німецькою, інша польською мовами, переклади давньогрецьких творів, давньоруського «Слова про Ігорів похід» і декілька глав Біблії. До речі, це неповний перелік надбань юнака.

    Ти тільки уяви собі, усе це Франко створив у дев'ятнадцятирічному віці! 

    Майбутній письменник навчався у Львівському університеті, а потім у Чернівецькому, де й здобув вищу освіту. Згодом захистив дисертацію у Віденському університеті (Австрія), діставши науковий ступінь доктора філософії.

    «З вершин і низин» — перша збірка поета, у якій Іван Франко постає революціонером, а вірш «Каменярі», що сповнений прагнень митця розбити скелю, яка заступила шлях до нового, вільного життя українців, дав йому друге ім'я — Каменяр. До найвищих поетичних надбань Каменяра належить і збірка інтимної лірики «Зів'яле листя». А казки «Абу-Касимові капці», «Лис Микита», збірка "Коли ще звірі говорили"  — це твори, за якими навчалося не одне покоління українців. 

     Сучасники називали Івана Франка «академією в одній особі», відзначаючи, зокрема, вільне володіння чотирнадцятьма мовами. На початку XX ст. його обирають членом Чеського наукового товариства; Харківський університет присвоює йому ступінь доктора словесності. 

      Результатом діяльності Івана Франка як письменника, ученого, публіциста, критика, перекладача та громадського діяча є понад п'ять тисяч праць. Випущений у світ п'ятдесятитомник — це лише третина створеного українським генієм. 

     Франко був претендентом на здобуття Нобелівської премії з літератури – його кандидатуру запропонував професор та доктор філософії з Відня Йосип Застирець. Відомо про дві причини, чому Іван Франко так і не став лауреатом. Перша – що лист від Застирця прийшов надто пізно, коли список номінантів уже був затверджений. Друга – смерть Івана Франка (за правилами Нобелівського комітету премія вручається тільки живим претендентам).

     Сьогодні пропонуємо вам продегустувати - кому заново, а кому вперше - збірку казок Івана Франка "Коли ще звірі говорили".

                                                   Казкова країна Івана Франка   

      Сьогодні, 27 серпня, виповнюється  165 років з дня народження письменника, вченого, перекладача, філософа, громадського  діяча Івана Яковича Франка, друкована спадщина якого сягає 50 томів «Зібрання творів».

     Іван Франко любив дітей. “Життя, - говорив І.Франко, - мені мало всміхалося, а діти були тим весняним сонячним промінням, яке зігрівало моє серце”. Саме для них, найменших, Каменяр написав чимало творів, а особливого значення надавав казкам-байкам як найбільш доступній формі викладу й сприймання.  Адже в казковій одежі, в алегоричних обрядах, на думку письменника, можна краще донести до дитячої уяви велику правду людного буття, розбудити в малят цікавість та уяву до явищ природи, навчити ненавидіти зло й несправедливість, сміятися і думати.

     Франко написав майже п’ятдесят казок, двадцять з них увійшли до збірки “Коли ще звірі говорили” (1899). Більшість з них – це художньо опрацьовані переклади з грецької, індійської, німецької, російської, арабської та інших мов, своєрідні літературні обробки. Проте найчастіше він запозичував образ чи сюжет, який доповнював, розширював, надаючи творові соціальної загостреності, національного колориту – за словами самого автора: “На чужий позичений рисунок наклав наші українські кольори”.

     За величезний творчий доробок Івана Франка було номіновано на Нобелівську премію в галузі літератури, але передчасна смерть не дала йому отримати почесне звання Нобелівського лауреата. 

     До 165-річчя від дня народження І.Я.Франка запрошуємо до літературної відеовітальні на знайомство із життям та творчістю І.Я.Франка.

     Літо добігає до свого завершення. На порозі - осінь та школа, яка ще дзвенить тишею, але вже з нетерпінням очікує на галасливу, непосидючу, всюдисущу учнівську дітвору.  Та й учні вже задумались над початком нового навчального року, активно допрацьовують та дочитують то, що їм було завдано на літо.  Міська дитяча бібліотека впродовж всього літа задовільняла запити юних користувачів на книги і в подальшому завжди рада надавати допомогу у пошуку необхідної інформації чи книги. Чекаємо усіх юних користувачів з нетерпінням!

                                                Таємниці давнього Пліснеська 

     Минуле нагородило село Підгірці  що у Золочівському районі на Львівщині унікальними пам`ятками. Серед них — Підгорецький палац — парадна резиденція польських вельмож, древній монастир. І якщо ці об`єкти давно відомі на туристичній мапі України і їх постійно відвідують як “організовані”, так і “дикі” туристи, то про слов`янське й давньоруське городище Пліснеськ, розміщене всього за два кілометри від цих архітектурних перлин, мало кому відомо. 

     Тим не менш, воно має багато таємниць і щороку вражає несподіваними знахідками археологів. Про скарби, приховані під землею, розповідає 3D виставка, яку влаштували у Львові співробітники музею-заповідника “Давній Пліснеськ”.

     Дослідники вважають, що цей слов`янський мегаполіс IХ-Х століть є наріжним каменем у фундаменті історії нашого народу. Нелегко знайти ще пам`ятку, де життя безперервно тривало з ІХ до ХІІІ століття. Це давнє розселення залишило по собі унікальні старожитності, зокрема Ізвищенський культовий центр VII-X століть, на базі якого згодом постало одне з найбільших городищ Великої Хорватії. 

     Запрошуємо до мандрівки стародавнім Пліснеськом.

     Детальніше за посиланням:

https://www.facebook.com/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%87%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9-1443665172334039

    

Україна – молода країна з багатовіковою історією.

Упродовж сторіч мільйони українців боролися 👊за здобуття незалежності, пройшли через зради, війни та голодомори. А здобувши таку омріяну свободу й державність, уже покоління наших сучасників було змушене відстоювати свободу та європейський вибір на революціях, а згодом – зі зброєю в руках захищати суверенітет і територіальну цілісність Української держави від зазіхань північного сусіда.

За 30 років незалежності Україна подолала надзвичайно багато викликів. Але ми вистояли, стоїмо й неодмінно переможемо! Тому цьогоріч наша країна має гучно заявити про себе всьому світові.

Золочівська міська дитяча бібліотека, також долучилась до цієї урочої та ювілейної дати. Працівниками бібліотеки організовано книжкову виставку - вітання "Процвітай моя ти Батьківщино" та створено історичну відеорозвідку "Незалежна і єдина будь навіки Україно".

Вітаємо усіх шанувальників бібліокафе "Книгогурманіка".

Сьогодні у нашому меню серія книга мериканської письменниці-фантастки Кетрін Епплгейт "Останиця перша серед усіх" та "Останиця одна на світі". Яка відома насамперед як авторка книг для підліткової аудиторії.

Народилася 9 жовтня 1956 року в Мічигані, США. Розпочала свою письменницьку кар'єру 1991 року. Одним із найвідоміших творів авторки стала книжкова серія «Аніморфи» також «Колисьсвіт» , «Врятовані» та інші

У 2008 року письменниця стала лауреаткою книжкової премії «Золотий повітряний змій» у категорії «фантастика» за роман «Дім для хоробрих» а 2013 року удостоїлася медалі Джона Ньюбері за книгу «Айван, єдиний і неповторний».

Одружена з Майклом Грантом, який став співавтором багатьох її книг. Має сина Джейка. 2003 року подружжя удочерило дівчинку Джулію з Китаю, азгодом взяло на виховання прийомного сина Роберто з Мозамбіка.

Головна героїня - Биш, звикла бути найменшою і наймолодшою, але вона завжди почувалася частиною чогось великого — частиною сім'ї, частиною зграї. Так було до того жахливого дня, коли Биш залишилася сама — і тепер вона остання зі свого роду, остання з дейрнів... Останниця. Для дейрнів зграя — це все: коріння і крона, серце і душа. Тому Биш вирішує перевірити, чи правдиві легенди про представників її виду, яким вдалося вижити. Вона вирушає у небезпечну подорож войовничим королівством Недарра. Дорогою хоробра дейрна зустрічає достойного вобика Тоббла, багатолику дівчину Кхару, гордого кота-філівету Лови-Удачу та Ренцо — злодія, що має честь. Нові друзі стають справжньою сім'єю для Биш і разом відкривають жахливу таємницю, яка загрожує існуванню не тільки дейрнів, але й усіх істот їхнього світу.

Цікавого читання!

 #ЗолочівськаМіськаДитячаБібліотека#

#мандруємо_львівщиною#

Найвища вершина Сколівських Бескид – гора Парашка

Гора Парашка одна з численних вершин, які оточують давнє бойківське місто Сколе. Розташована гора на відстані лише 10 км від міста. Саме така відстань є привабливою для тих, хто любить одноденні тури в гори. Висота вершини 1268 м. Парашка є найвищою вершиною Сколівських Бескидів. Тут відкриваються неймовірні панорами Орівських і Сколівських Бескидів, масиву Полонина Боржава, Вододільного хребта і гори Пікуй. У добру погоду з вершини Парашки можна побачити міста Стрий, Миколаїв, а як пощастить, то і Львів.

Назва гори походить з давніх княжих часів. За легендою саме біля цієї вершини було вбито дружину (за іншою версією дочку) князя Святослава Володимировича на ім’я Параскевія. У Святослава була ворожнеча з його старшим братом Святополком. В околицях Сколе між братами відбувся запеклий бій, в результаті якого Святополк переміг, а Святоcлава, його синів і Параскевію вбили. В цих краях багато топонімів нагадують нам про ці часи.

За іншою легендою про походження назви гори, яку розповідають старі люди, кажуть, що жила якась жінка Параска, яка на Великдень вигнала в гори пасти корів. Вона взяла з собою кужіль для прядіння і почала прясти, що було гріхом (і сьогодні також) на Великдень. За цей великий гріх вона скам`яніла разом з худобою. З тих пір гору називають Парашка.

Тож помандрували!

https://www.facebook.com/profile.php?id=100015209401226

 

Магія трипільської культури на Черкащині

Шість тисячі років тому на місці села Легедзине, що на Черкащині, і поруч з ним знаходились великі трипільські поселення. Серед них “Тальянки” – найбільше поселення світу мідної доби. Вперше його почали досліджувати 1930-х роках, у 1960-х за допомогою аерофотозйомки зрозуміли що йдеться про поселення гігант. У 1980-х роках тут працювали експедиції Інституту археології НАН України. У 2002 році у Легедзине створено Державний історико-культурний заповідник “Трипільська культура”.

ДІКЗ «Трипільська культура» включає Музей Трипільської культури і велику територію, на якій були знайдені 11 поселень – гігантів. Серед них “Тальянки”, “Доброводи”, “Косенівка”, “Майданецьке”, “Чичиркозівка”. Музей проводить археологічні дослідження, розкопки, наукові конференції. Нещодавно заповідник створив першу і найбільшу в Україні онлайн-базу артефактів Трипільської культури.

“Тальянки” – найбільше поселення мідної доби у світі. Назване так само як сучасне село поруч. 6 тисяч років тому воно займало площу 450 га. Поселення налічувало майже 3 тисячі будинків, у яких проживало приблизно 15 тисяч людей. Як вони жили, яким уявляли світ, чим харчувались, що вирощували. Чому спалювали своє житло і ціле поселення. В експозиції музею зібрані стародавні артефакти, що розповідають про життя і світогляд трипільців.

 

Вітаємо усіх шанувальників бібліокафе "Книгогурманіка".

Сьогодні у нашому меню повість польської письменниці  Дороти Сувальської "Сюзанка в мережі та в житті".  Сувальська Дорота сучасна польська письменниця, журналістка, ілюстраторка. Закінчила факультет живопису з відзнакою та аспірантуру в галузі педагогічної освіти Варшавської художньої академії; також у цьому навчальному закладі вона вивчала анімаційні фільми. Творчий доробок письменниці нараховує збірки поезій, а також повісті для дітей та підлітків. .

       Невгамовна Сюзанка і дня прожити не може без пригод. А відтепер пригоди чекають на неї не тільки в житті... а й у мережі. Ще б пак! Адже її тато підключив безлімітний Інтернет і в їхньому домі відбулася справжня інформаційна революція. Отож Сюзанка освоюється в інтернет-чаті, щоби вистежити там злочинця, бо вона ж як-не-як — член Клубу супердетективів та його співзасновниця. А ще дівчинка стає комп’ютерним графіком, знаходить у мережі гарні тексти, здобуває знання та спілкується з друзями.

Україна-наша держава, а ми-українці Є дати, які виражають дух народу, символізують його славне минуле, сьогодення і майбутнє. 23 та 24 серпня Україна відзначає свої головні державні свята - День Державного Прапора та День Незалежності. Напередодні цих свят бібліотекарі Золочівської міської дитячої бібліотеки Гнип Л.Я. та Костишин Н.В. завітали до малят ДНЗ №4 "Малятко" на запрошення завідуючої ДНЗ Л.В.Кобринович на годину державності "Україна - наша держава, а ми - українці."

Маленькі громадяни середньої групи (вихователі Горак Г.В., Павелко Г.С.) та старшої групи (вихователі Кривуцька Н.Є. , Гончар О.К.) збагатили багаж знань про Батьківщину, символи та історію Україну.

Щиро дякуємо Л.В.Кобринович та усім вихователям за запрошення та співпрацю.