Любомир Гузар - моральний авторитет нації

                                            (година духовності)

     26 лютого виповнилося б 90 років Блаженнішому Патріарху Любомирові Гузару.  Він народився 26 лютого 1933 року у Львові. Його батьки – Ярослав та Ростислава з роду Демчуків були дуже набожними, любов до Бога маленькому Любомиру привили саме вони. Сім'я раділа, коли Любомир, ще у шкільні часи, сказав, що хоче стати священиком.

     Освіту Любомир почав здобувати у Львові – тут він закінчив народну школу та перший клас гімназії. 

     У 1944 році сім'я була вимушена емігрувати до Австрії – Ярослав Гузар потрапив у списки НКВС на заслання до Сибіру. Похапцем зібравши речі, сім'я виїхала вночі до Зальцбурга.

У Зальцбурзі Любомир продовжив навчання – у гімназії, яку заснували емігранти-професори.

     Ще в Зальцбурзі Любомир написав листа до малої духовної семінарії у Стемфорді. Її керівник відповів хлопцю, аби той звернувся до нього по прибуттю до США.

      Переїзд до США припав на 1949 рік – тоді Америка та Канада дозволили емігрантам приїздити в їхню країну, навіть не маючи роботи. Єдиною вимогою було запрошення від когось, хто живе у США. 

     Такого листа родині Гузарів надав колишній однокласник Ярослава – і сім'я вирушила за океан. Згодом було навчання у малій духовній семінарії  у Стемфорді, здобуття ліценціата богослов'я та був висвячений на священика у Стемфордській єпархії. Згодом закінчення богословських студій і здобуття ступеню "доктор богослов'я", таємне висвячення Йосипом Сліпим на єпископа та церковне визнання цього висвячення аж за 19 років. 

 

     "Моя мрія у житті – бути людиною", – це кредо блаженніший проніс крізь все життя. Непохитно йшов з ним змалку.

     Перша паства у Любомира Гузара з'явилася у п'ятдесятих в США. Одночасно йому доводилося працювати на двох роботах.
     Життєво важливий вплив на Гузара справив патріарх Йосип Сліпий, який очолював Українську Греко-Католицьку церкву у вигнанні. Його настановами керувався і коли боровся за її відродження в Україні. Та й потім впродовж всього свого життя.
     Любомир Гузар був одним із тих священнослужителів, хто відверто та наполегливо виступав за єдність віри. На зламі століть він очолив церкву в Україні. А Папа Римський висвятив його до кардинала.
     Втім, для Любомира Гузара усі завжди були рівними. Саме його щирість та мудрість викликали повагу у всіх, попри ранги та посади.
     Священослужитель казав, що в Україні бракує державних мужів – тих, кому болить за Україну. А от політиків багато, зауважував Гузар.

       Давно знайомий із ним Мирослав Маринович (проректор Українського католицького університету)

згадував, що ніхто й ніколи не почувався поруч із цією людиною принижено.

     Про Любомира Гузара часто говорили як про людину, в присутності якої політики та олігархи замовкають. Він казав, що з життя треба сміятися, і був по-дитячому простим у спілкуванні. 

                   10 цікавих фактів про Блаженнішого Любомира Гузара
     1. Любомир Гузар прожив в США 20 років, в Італії — 24 роки. Після 46 років еміграції у 1993 році повернувся в Україну та оселився біля Львова. «Мені стали сльози в очах. Я був на рідній землі», — так описував свої враження від повернення Блаженніший Любомир. Утім, отримати українське громадянство йому вдалося вже на посаді глави УГКЦ у 2001 році.

     2. Він спілкувався українською, польською, німецькою, англійською та італійською мовами, хоча скромно зізнавався, що знає більше.

     3. Був пластуном, належав до куреня з назвою «Червона калина», де його називали братчик Любко. На честь висвячення друзі-пластуни подарували йому чашку, яку попросили освятити нью-йоркського римо-католицького єпископа.

 
     4. У 1977 році таємно без згоди Папи Йосип Сліпий висвятив Любомира Гузара на Верховного Архієпископа. Протягом 19 років він чекав підтвердження свого статусу єпископа.

     5. Після смерті папи Івана-Павла II у 2005 році Любомир Гузар став одним з кандидатів на Ватиканський престол (з-поміж 16 інших кандидатів).

     6. Любомир Гузар очолював Українську греко-католицьку церку десять років (2001 — 2011). За цей час йому вдалося чи не найважлівіше — перенести престол УГКЦ до Києва, фактично зробивши церкву всеукраїнською, поступово стираючи асоціації виключно із західною Україною, а також просуваючи її на схід. Він також став першим в історії УГКЦ патріархом, хто зрікся престолу.

     7. До останніх днів Любомир Гузар мешкав у семінарії в селі Княжичі біля Києва. Туди щодня приїздили різні люди, щоб порадитись або просто послухати його.

     8. Втративши зір, він не міг писати власноруч, але надиктовував тексти, які виходили як колонки в різних українських виданнях. Він також є автором чотирьох книг.

    9. Якось під час інтерв'ю, коли Гузар уже був незрячим, один з журналістів запитав Блаженнішого: «Для чого вам годинник, ви ж не бачите?» — «А той дзиґарок (годинник) говорить» — відповів він.

    10. Щодня о 20:00 Любомир Гузар вмикав «Радіо Свобода», щоб послухати підсумки дня та дізнатись останні новини.

      Цього року виповнюється 152 роки з дня народження відомої української поетеси Лесі Українки. Якщо кожна епоха породжує своїх співців, то Леся Українка навпаки - витворила свою епоху в українській літературі.

     Творчий набуток поетеси в усьому невичерпний і неосяжний. За сміливість думки й глибину поглядів, за громадянську мужність і суворе подвижництво Лесю Українку в різний час називали по-різному. То вона була Жанна д'Арк української поезії та дочка Прометея, то ніжна, блакитноока Леся і поетеса з дивовижним ім'ям. Але її істинне ймення - геніальна дочка України.

      В міській дитячій бібліотеці до вшанування 152-ї річниці з дня народження Лесі Українки оформлено тематичну виставку-присвяту "Лесине слово живе" та  онлайн літературну феєрію 

"Поетеса з дивовижним ім'ям".

     Вітання, бібліогурманчики!  Сьогодні у нашому  бібліоменю  книгострава із присмаком  фентезі.

Ми вже  пропонували усім нашим шанувальникам серію книг популярної німецької письменниці Каті Брендіс "Діти лісу", а саме першу та другу частини "Перетворення Караґа» та "Небезпечна дружба». Нещодавно наш фонд поповнився ще й третьою книгою цієї серії "Таємниця Голлі".

Катя Брандіс (Katja Brandis) – німецька письменниця, літературна редакторка та фрилансерка. Авторка понад п’ятдесяти пригодницьких творів для дитячої аудиторії. Дописувачка до Sddeutsche Zeitung, мюнхенського періодичного видання. На її рахунку чимала кількість статей та науково-популярних оповідань, опублікованих американським видавництвом Random House та найбільшим книговидавцем Австрії Ueberreuter.

Народилась у Франкфурті в 1970 році. Студіювала американську, англійську, німецьку мови та літературу у франкфуртському виші. Проходила стажування у відділі редагування німецького видавництва Campus Verlag. Протягом кількох років по завершенню навчання працювала журналісткою-фрілансеркою, перегодом здобула місце редакторки у бізнес-виданні ChangeX. Наразі мешкає з родиною в Мюнхені, виховує сина та провадить письменницьку діяльність.

Створюючи книжки в жанрі пригодницького роману, трилеру та фентезі, Катя Брандіс плідно працює в обраній галузі та водночас обіймає місце редакторки. З-поміж творчого доробку авторки найширшого визнання здобули такі книги, як-от «Фристайлерка» та цикл творів «Діти лісу: Книга 1. Перетворення Караґа», «Діти лісу: Книга 2. Небезпечна дружба», перекладені у 2020 році українським видавництвом БукШеф. Слідом було опубліковано продовження цієї серії: «Діти лісу: Книга 3. Таємниця Холлі», «Діти лісу: Книга 4. Помста Пуми» «Діти лісу: Книга 5. День вогню», «Діти лісу: Книга 6. Секрет Сфінкса».

Із серії книг "Діти лісу" у міській дитячій бібліотеці на даний момент є перша, друга та третя частини. Отож...

"Таємниця Голлі" - третє видання серії книг-бестселерів "Діти Лісу" про дивовижних підлітків, які вміють перетворюватися на звірів!.

У місті відбулася низка таємничих крадіжок. Злодій проникає туди, куди звичайній людині ні за що не потрапити. Поки поліція розгублено розмірковує, юнак-пума Караґ і його друзі взялися за розслідування. Вони припустили, що викрадач подібний до них, тобто вміє перетворюватися на тварину.

Але коли Караґ знайшов сліди злодія, він був шокований: все вказувало, що ймовірний злочинець - його подруга Голлі. Якщо це правда, то як вчинити у такому випадку?

Захопливого книгодегустування!

                                                      Це страшне слово - війна!

     24 лютого 2022 року... Ця дата ввійшла в пам'ять усієї нашої країни як  найтрагічніша сторінка нашої історії  незалежності. Саме 24 лютого  ворог  підло ввірвався  в наше життя, в наш дім, нашу країну. Жертвами цього повномасштабного вторгнення стали мільйони українців, як дорослих так і дітей,  враз втративши  свою домівку, ставши  ВПО, або ще гірше, були депортовані,  чи вбиті. 

     Наші Збройні Сили героїчно і самовіддано захищають кожен клаптик рідної землі, даючи ворогові гідну відсіч, звільняють  десятки населених  пунктів, відганяючи загарбників. Ніхто з українських воїнів, що віддали своє життя за волю та незалежність нашої країни не має бути забутим, бо поки пам'ять про них живе у наших серцях  вони живуть серед нас. 

     Запрошуємо онлайн на  web-відеоекскурс "Це страшне слово - війна!"

                                                                Мова - серце нації 

     Українська мова - це безмежний океан. Ми любимо і шануємо свою рідну мову, бо знаємо, який довгий і важкий шлях вона проклала до сьогодення.     

21 лютого працівники міської дитячої бібліотеки завітали у Золочівський центр позашкільної освіти на захід  "Мова - серце нації", присвячений Міжнародному дню рідної мови, який підготували діти музично-драматичного гуртка (керівник Буртняк У.Ю.)

Бібліотекарі донесли до присутніх багато цікавих фактів про українську мову, усі разом навчилися складати вірші на рідній мові, а також послухали пісню про мову та переглянули відеоказку "Казочка про мову".

Щиро дякуємо керівнику музично-драматичного гуртка У.Ю.Буртняк за запрошення та співпрацю.

    

                                                          Мови рідної скарби

     Україна... Рідний край... Рідна мова... Скільки почуттів з'єдналося в цих словах, скільки ніжності, любові й ласки! Що може бути для людини дорожчим за рідну мову? Адже мова народу - це не просто звуки. Мова - це душа народу, це його трепетне серце.  

     І сьогодні ми це сповна відчули на святі рідної мови у  ЗДО №2 "Вишенька",  де були не просто гостями, а беручи безпосередню участь у святі спільно з вихователями та дітьми. Юні українці чудово декламували вірші, співали, танцювали, а також активно приймали участь в вікторині на знання казок. 

     Щиро дякуємо завідуючій ЗДО №2 "Вишенька" Г.В.Борняк та усім вихователям за запрошення та співпрацю.

   Небесна Сотня... Ці слова лише нещодавно увійшли в нашу мову. Увійшли разом з трагічними та страшними подіями, що відбувалися на Майдані у мирний час ХХІ століття. 

     Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській державі. І за цю боротьбу, за нашу з вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість з них - молоді і сильні, ті, що лише починали жити, але їх душі вже на небі, у Небесній Сотні.

     "Герої не вмирають!" - саме цими словами Україна проводжала в останню путь своїх синів і дочок. Тих, хто загинув за свою країну, за свій народ. Знову від нас пішли найкращі. Ті, для кого "справедливість", "гідність", "свобода", "Україна" були не просто словами, а змістом їхнього життя.

    Євромайдан. Це був початок волевиявлення народу. Люди втратили відчуття страху перед смертельною небезпекою. То був духовний прорив, то нетлінний подвиг в ім'я майбутнього, в ім'я всього, що зветься Європейською Україною. 
     За три місяці Україна прожила цілу історичну епоху. Справжні бої розгорталися на вулицях Інститутській, Грушевського, на Європейській площі, Майдані, в Маріїнському парку. 
     Небесна сотня - так назвали героїв. Вони своїм життям викупили свободу для мільйонів українців і дали шанс збудувати нову демократичну державу.

     У міській дитячій бібліотеці для вшанування Героїв Небесної сотні організовано виставку-реквієм "Герої небесних батальйонів" та web-відеоекскурс "Герої не вмирають!"

     Вітання, бібліогурманчики!  Сьогодні пропонуємо вам поласувати  "шкільною"  книгостравою, а саме шкільний роман українського дитячого письменника Валентина Бердта "Мій друг Юрко Циркуль та інші", який здобув літературну премію "Великий Їжак". 

     Валентин Бердт (справжнє ім'я Валентин Бердута) увійшов у літературне середовище просто й невимушено, але, як би не намагався залишатися непоміченим (а таке враження складається таки у пересічного читача, бо не ряснить інтернет численними інтерв'ю) в нього це виходить погано. Його твори помічені й відзначені кількома творчими конкурсами "Коронація слова".

         ... Усе почалося з того, що Вадько Журбін і його друг Юрко Циркуль вирішили підзаробити грошенят на новий мобільник, обтрусивши грушу діда Дмитра. І все було б гаразд, якби не підступна гумка на Юркових штанах і невгамовний дідів пес. Пригоди безштанька на груші стали приводом до справжніх шкільних війн, з яких ворогуючі сторони врешті вийшли просто друзями, попереду яких - багато життєвих випробувань, і нещаслива дідова груша - чи не найлегше...

     Приємної  книгодегустації!

                                                     У світі дитячої книги
     Сьогодні,  16 лютого, до  міської дитячої бібліотеки  завітали учні 2-В класу  ЗЗСО №2 разом із класним керівником  Г.В. Кармазин на  бібліосніданок  "У світі дитячої книги". 
     Разом із бібліотекарем  Л.Я.Гнип діти поринули у цікавий, казковий, пізнавальний, незвичайний та загадковий світ дитячої літератури. Дізнались багато нового про книги та їх створення, правила поводження з книгами, активно прийняли участь у  казковій вікторині та, звичайно ж, стали читачами бібліотеки, відгадавши магічне слово, склавши обіцянку читача та самостійно вибравши свої перші книжечки.    

      Щиро дякуємо класному керівнику 2-В класу ЗЗСО №2  Г.В.Кармазин за співпрацю.