Серце великої артистки: Соломія Крушельницька

     Сьогодні, 21 вересня, бібліотекарі районної бібліотеки для дітей Н.П.Кобзар та Х.В.Кулян  спільно з вчителем музики ЗОШ І-Ш ст. №2 Н.Й.Мельник провели для учнів 8-Г кл. мистецьку годину "Серце великої артистки" з мультимедійною презентацією, присвячену 145-й річниці з дня народження Соломії Крушельницької. На заході була присутня завуч з виховної роботи О.Г.Патрик.
    Серед великих акторів і співаків ХХ століття, поруч з іменами Шаляпіна, Карузо, Елеонори Дузе стоїть ім’я геніальної української співачки  Соломії Крушельницької, чиє життя-горіння минало у складний час великих суспільних потрясінь, чия відданість і самопосвята музі класичного співу й надзвичайне природне дарування вивело її у сузір’я найвидатніших голосів світу.

     Захоплено вітали Крушельницьку Львів і Петербург, Варшава і Відень, Буенос-Айрес і Нью-Йорк. Рідною для неї, як у свій час і для іншого геніального її земляка Миколи Гоголя, стала Італія, де вона вчилася співу, де минуло багато років її творчої праці у співдружності з найвидатнішими італійськими музикантами того часу – Пуччіні, Тосканіні та іншими.

     Соломія Куршельницька завжди  глибоко була пов’язана з рідним Львовом, з усіма проблемами, що на час її становлення як особистості хвилювали всю українську громадськість Західної України. Великий вплив на розвиток Крушельницької мали Михайло Павлик та Іван Франко. Тісну дружбу багато років підтримувала вона з Василем Стефаником. Так само як і великим культурним діячам, їй боліли усі біди простого люду Галичини, Волині, Прикарпаття, українських областей, що входили на той час до складу Польщі.

     У кожному своєму концерті, хоча  де б відбувався її виступ, Соломія Крушельницька виходила на сцену з українською народною піснею, несучи її в життя далеко за межами України.

     Довгим і складним, могутнім і величним був життєвий шлях Соломії Крушельницької, яка, звідавши і слави, і гіркоти чужини, в останні роки свого життя стала професором Львівської консерваторії, заслуженим діячем мистецтв України.

      Соломію Крушельницьку поховали на львівському цвинтарі, величному і старому Личакові, - поруч із могилою Івана Франка й зовсім недалеко від могили Михайла Павлика.

    Життя Соломії скінчилося, але почала рости її слава. Написані десятки спогадів про славетну співачку, вийшли у 2-х томах матеріали біографії та листи, біографічний роман  Валерії Врублевської «Соломія Крушельницька», поезії Богдана Лепкого та Марка Мурави, спогади Василя Пачовського.

     Ніколи не заростуть травою забуття її стежки, і не тільки в ріднім краю. Її пам’ятає Італія. Кожного року , в дні  пуччінівських свят, їй присвячують статті, до будинку у Віареджо, де вона жила, приносять квіти. В будинку-музеї  Пуччіні над піаніно композитора – велика фотографія Соломії Крушельницької. Їх тут ще дві в інших  кімнатах.  Пам’ятник Шеллі на березі Тірренського моря – теж згадка про Крушельницьку. Це з її ініціативи  Чезаре Річчоні, тодішній мер  Віареджо,  поставив  пам’ятник на місті трагічної загибелі поета.

     Тільки той, хто пройде Соломіїними стежками, намагаючись відтворити її славний шлях, по-справжньому зрозуміє чари і небезпеку тієї дії, яку ми називаємо служінням мистецтву, і дуже рідко ми згадуємо, що грунт на якому виросло те служіння – серце митця.