Роман Завадович: повернення додому

                      (до 35-ї річниці з дня смерті письменника)
                                ( 18.12.1903  -  31.05.1985 )
                               
     Про Романа Завадовича (1903-1985), українського письменника, редактора, журналіста, педагога, громадського, культурного і церковного діяча, народженого в селі Славній на Тернопільщині, на Золочівщині знають небагато. А він і наш земляк. З нашої землі - його коріння. З села Ремезовець походив його дід по матері священник Маморський. У цьому селі могили його діда і батька. У Ремезівцях аж до еміграції 1944 року вчителювала його мама пані Олена Завадович. Завадович працював учителем середніх шкіл Золочева.
    У Ремезівцях увесь свій час віддавав "Просвіті", хорові, гурткам, дитячому садочкові.
     Звідси 1944 року разом з родиною вирушив у далекі світи. Там, на чужині, 
тужив за рідною землею. А ще багато творив.
     Діяльність Романа Завадовича, що друкувався під псевдонімом Роман зі Славної, Роляник, Володимир Переяславець, М.Маморський, М.М., була багатогранною та присвяченою Україні.
     Твори Р.Завадовича були широко відомі в Україні 40-х років і в діаспорі. На його вірші складали музику Балтарович, Ярославенко, Безкоровайний, Залеський, Білогруд, Шуть.
     У Чикаго було засновано спеціальний фонд для видання творів письменника (1976р.). За літературну працю на користь української визвольної ідеї письменник був відзначений Почесною грамотою "За творчу працю для української молоді", медаллю-хрестом від Українського Вільного Козацтва.
     Дуже багато творів Р.Завадович написав для дітей. А став письменником для молодшого покоління, по-перше, тому, що в нього було відчуття і розуміння дитячої душі, бо письменник для дітей мусить в якійсь мірі залишатися дитиною і дивитися на світ, як дитина. По-друге, письменник розумів, що так звана "золота доба" дитячої літератури фактично закінчилася з творчістю І.Франка, і цю порожнину треба було заповнювати. По-третє, Завадович ніколи не забував вислову Богдана Лепкого, що "діти - це частина народу, до якої належить  майбутнє", а ще краще сказав Христос, вказуючи на дітей: "... бо таких є Царство небесне".
     В Україну ім'я Романа Завадовича повернулося у збірках "Зборівщина" (1985 р.) і "Золочівщина. Земля Маркіяна Шашкевича" (1982 р.)
1999 року у Львівському видавництві "Світ" вийшла "Антологія релігійної поезії" у якій вміщено дві поезії Романа Завадовича на релігійну тематику. 1992 року в Тернополі  видана збірка "Три казки", куди увійшов твір Р.Завадовича про "Хруща-листоношу, що вмів раду собі дати". 1995 року теж у Тернополі перевидана книжка Романа Завадовича "Пригоди Гномика Ромтомтомика". Того ж року за цим твором у Тернопільському театрі ляльок поставлена вистава "Добродушко". 
     Українські діти мають змогу побачити на сцені не чужих покемонів і бетменів, а щирих добродушків, які і назвою своєю, і справами, і ментальністю набагато ближчі й рідніші маленьким українцям.
     У 2013 році побачила світ книга Р.Завадович "Повернення", що вийшла за ініціативи Марії Смереки та Оксани Криницької, яка вміщує найкращу літературну спадщину нашого славетного земляка.
     Роман Завадович вірив у своє повернення до рідного краю. Мрія письменника нині збувається. Він повертається до нас своїми щирими віршами, тугою за рідним краєм, великою любов'ю до України.
     Найменші учні Золочівщини мають змогу знайомитися із постаттю Р.Завадовича на літературних святах, мозаїках, світлицях, присвячених письменникові, які організовуються районною бібліотекою для дітей.