Роман Завадович: довге повернення додому

      Про Романа Завадовича (1903-1985), українського письменника, редактора, журналіста, педагога, громадського, культурного і церковного діяча, народженого в селі Славній на Тернопільщині, на Золочівщині знають небагато. А він і наш земляк. З нашої землі - його коріння. З села Ремезовець походив його дід по матері священник Маморський. У цьому селі могили його діда і батька. У Ремезівцях аж до еміграції 1944 року вчителювала його мама пані Олена Завадович. Завадович працював учителем середніх шкіл Золочева.

     У Ремезівцях увесь свій час віддавав "Просвіті", хорові, гурткам, дитячому садочкові.

     Звідси 1944 року разом з родиною вирушив у далекі світи. Там, на чужині, 
тужив за рідною землею. А ще багато творив.
     Діяльність Романа Завадовича, що друкувався під псевдонімом Роман зі Славної, Роляник, Володимир Переяславець, М.Маморський, М.М., була багатогранною та присвяченою Україні.
     Твори Р.Завадовича були широко відомі в Україні 40-х років і в діаспорі. На його вірші складали музику Балтарович, Ярославенко, Безкоровайний, Залеський, Білогруд, Шуть.
     У Чикаго було засновано спеціальний фонд для видання творів письменника (1976р.). За літературну працю на користь української визвольної ідеї письменник був відзначений Почесною грамотою "За творчу працю для української молоді", медаллю-хрестом від Українського Вільного Козацтва.
     Дуже багато творів Р.Завадович написав для дітей. А став письменником для молодшого покоління, по-перше, тому, що в нього було відчуття і розуміння дитячої душі, бо письменник для дітей мусить в якійсь мірі залишатися дитиною і дивитися на світ, як дитина. По-друге, письменник розумів, що так звана "золота доба" дитячої літератури фактично закінчилася з творчістю І.Франка, і цю порожнину треба було заповнювати. По-третє, Завадович ніколи не забував вислову Богдана Лепкого, що "діти - це частина народу, до якої належить  майбутнє", а ще краще сказав Христос, вказуючи на дітей: "... бо таких є Царство небесне".
     В Україну ім'я Романа Завадовича повернулося у збірках "Зборівщина" (1985 р.) і "Золочівщина. Земля Маркіяна Шашкевича" (1982 р.)
1999 року у Львівському видавництві "Світ" вийшла "Антологія релігійної поезії" у якій вміщено дві поезії Романа Завадовича на релігійну тематику. 1992 року в Тернополі  видана збірка "Три казки", куди увійшов твір Р.Завадовича про "Хруща-листоношу, що вмів раду собі дати". 1995 року теж у Тернополі перевидана книжка Романа Завадовича "Пригоди Гномика Ромтомтомика". Того ж року за цим твором у Тернопільському театрі ляльок поставлена вистава "Добродушко". 
     Українські діти мають змогу побачити на сцені не чужих покемонів і бетменів, а щирих добродушків, які і назвою своєю, і справами, і ментальністю набагато ближчі й рідніші маленьким українцям.
     У 2013 році побачила світ книга Р.Завадович "Повернення", що вийшла за ініціативи Марії Смереки та Оксани Криницької, яка вміщує найкращу літературну спадщину нашого славетного земляка.
     Роман Завадович вірив у своє повернення до рідного краю. Мрія письменника нині збувається. Він повертається до нас своїми щирими віршами, тугою за рідним краєм, великою любов'ю до України.