Львівський замок 

Мандруємо нашою країною далі та відкриваємо нові цікаві сторінки її історії. Сьогодні в центрі уваги Львівський замок, і не один, з цілих два! Тож помандрувати!

    Були в історії Львова два видатні замки - Високий та Низький, проте жоден з них не дійшов до наших днів. 

    Перші укріплення у Львові з'явилися ще за часів Галицько-Волинського князівства. За наказом князя Лева Даниловича навколо тогочасного Львоа і на горі були побудовані мури і башти. Система укріплень складалася з дерев'яних стін і земляних насипів та валів. Дерев'яні укріплення Львова були не надто надійними. Їх декілька разів руйнували війська завойовників.

     Наприкінці ХІV ст. землі Галицько-Волинського князівства остаточно перейшли під владу іноземців. Львів опинився під польською владою. За наказом польського короля тут побудували кам'яний замок та фортецю. Замок став резиденцією короля. 

     Львівський замок був потужною оборонною спорудою. Він мав сім оборонних башт, арсенал, палац. Близько трьохсот років замок залишався неприступною твердинею. Він витримав чимало облог, та жодного разу його не смогли взяти. 

     Низький замок - фортеця навколо міста - ще довго захищала місто від завойовників. Жоден ворожий солдат не ступив на територію фортеці. Якщо ж місто опинялося в облозі великого війська, від якого не можливо було відбитися, львів'яни відкупалися від ворогів,сплачуючи великий викуп. 

     Після приєднання частини українських земель до Австро-Угорської імперії замки та фортеці втратили своє оборонне значення. Якісь із них - як Ужгородський та Мукачівський - почали використовувати для невійських потреб, а деякі, як Станіславівську фортецю, розібрали на будівельні матеріали. Ця доля спіткала й львівські замки.  Символічну назву "Високий замок"  зараз має пагорб, що височіє над місцем, де колись дійсно стояла потужна фортеця. Цей пагорб має штучне походження - його насипали  в 1868-1869 роках як курган на славу Люблінської унії. 

     Низький замок, що слугував королівською резиденцією, теж розібрали на початку ХІХ ст. На його місці зараз розташовані театр імені Марії Заньковецької, музей імені Андрія Шептицького та театральна площа (вернісаж).