Голодомор: незагойна рана України

     Щороку у четверту суботу листопада Україна і світ вшановують пам'ять жертв Голодомору 1932–1933 років. Цьогоріч – це 27 листопада.

     Багато трагедій пережив український народ, але жахливішого лиха, як Голодомор 1932-1933 років, історія не знає. Коли гинуть люди від стихійного лиха, аварії літака чи потягу,  виверження вулкану - це одне. Коли люди гинуть на війні, захищаючи свою батьківщину від ворогів, - це друге.  А коли люди гинуть від голоду - це зовсім інше. Особливо - голоду який створили навмисне. 

     В ті часи жертвами ставали не окремі люди,  винищувались цілі села. Від голоду помирали і старі, і молоді. Саме так влада вчинила з мільйонами українців у далекі 30-і роки минулого століття. 

     22 місяці народ страждав, мучився, вмирав. Моторошно подумати, але навесні 1933 року, коли настав пік голоду, в Україні щодня вмирало голодною смертю 25-28 тис. чоловік. 

     Голодне лихоліття найболючіше вразило дітей, - вони виявилися найменш захищеними. Смертність дітей, за деякими підрахунками, сягала 50 відсотків  загальної кількості померлих. Діти значно швидше хворіли внаслідок тривалого недоїдання та фізичного виснаження. Стали пусткою сільські школи, а відсутність учнівсько-педагогічного колективу сягала подекуди 96-98% рівня попередніх років. Геноцид 1932–1933 років забрав життя орієнтовно 1,5 мільйона дітей віком до 10 років.

      Для вшанування пам'яті жертв  Голодомору 1932-1933 років міською дитячою бібліотекою організовано виставку-пам'ять "Миттєвості історії: голодомор" та онлайн урок-реквієм "Голодомор: незагойна рана України". 

     Запрошуємо до перегляду.