Підземна Україна
Настало літо, час відпочинку та мандрів. Вже стало традицією в роботі дитячої бібліотеки щороку під час літніх канікул запрошувати своїх юних (і не тільки юних) користувачів до відеомандрів нашою Україною.
Ми з вами вже мандрували віковічними Карпатськими горами, широкими степами, розкішними палацами та стародавніми нездоланними замками, знайомилися із дивовижним світом природи та заповідників, незвичайними та загадковими місцями України. Цього року пропонуємо відеознайомство із ...підземною Україною!
Ми звикли шукати варіанти подорожей на землі, в той самий час як під нею приховано принаймні 1500!!! туристичних маршрутів. Так, саме стільки печер — маленьких й великих, природних і рукотворних — нараховують в Україні. Не всіма ними можна гуляти — в деяких можна хіба посидіти, в інших - гуляти не одну годину. Почнемо з природних. І почнемо із печери, яка розташована не десь далеко від нас, а у ... ЛЬВОВІ!
Мова піде про Медову Печеру на початку лісу Вульки. Вхід у Медову Печеру знаходиться на симпатичній галявинці поруч лісу. Це гарне місце для пікніка з бомбезним краєвидом на Львів. Всередину першої зали печери можна зайти не згинаючись, якогось спеціального спорядження не потрібно. Вона доступна навіть для маломобільних людей. Всередині Медової Печери чисто та світло. З першої зали є перехід у другу кімнату. Тут вже темно та будуть потрібні ліхтарики. Обидві зали просторі, клаустрофобії бути не повинно, одяг ви теж не замастите. В кінці другої зали знаходиться вузький довгий хід у третю залу. Це вже будуть елементи спелеології, адже частину ходу можна пролізти лише на животі. Тут згодиться старий одяг і тонка талія. Довжина ходу орієнтовно десять метрів. Майте на увазі, що люди певних комплекцій туди не вмістяться.
Медову Печеру відкрили випадково. Двісті років тому тут вівся видобуток будматеріалу для львівських кам’яниць. Якось робітники побачили вхід у скелі, що йшов кудись під пагорб. Там виявилася простора кімната та ще один, вертикальний, вихід на поверхню. З часом каменоломня перетворилася на одне з улюблених місць відпочинку львів’ян.
Перебуваючи в печері відчуваєш себе не у Львові, а десь на Тернопільщині. Тут тихо, як у церкві, і безпечно, наче в бомбосховищі. В третій залі є кілька місць для ночівлі та один засипаний вихід нагору. Є невелика кількість води. Влітку тут завжди прохолодно, а взимку – доволі тепло.
Найцінніше в Медовій Печері – це її неповторна атмосфера та чудові місця для фотографій! Біля печери ще є озеро та густий ліс для прогулянки.
Настало літо, час відпочинку та мандрів. Вже стало традицією в роботі дитячої бібліотеки щороку під час літніх канікул запрошувати своїх юних (і не тільки юних) користувачів до відеомандрів нашою Україною.
Ми з вами вже мандрували віковічними Карпатськими горами, широкими степами, розкішними палацами та стародавніми нездоланними замками, знайомилися із дивовижним світом природи та заповідників, незвичайними та загадковими місцями України. Цього року пропонуємо відеознайомство із ...підземною Україною!
Ми звикли шукати варіанти подорожей на землі, в той самий час як під нею приховано принаймні 1500!!! туристичних маршрутів. Так, саме стільки печер — маленьких й великих, природних і рукотворних — нараховують в Україні. Не всіма ними можна гуляти — в деяких можна хіба посидіти, в інших - гуляти не одну годину. Почнемо з природних. І почнемо із печери, яка розташована не десь далеко від нас, а у ... ЛЬВОВІ!
Мова піде про Медову Печеру на початку лісу Вульки. Вхід у Медову Печеру знаходиться на симпатичній галявинці поруч лісу. Це гарне місце для пікніка з бомбезним краєвидом на Львів. Всередину першої зали печери можна зайти не згинаючись, якогось спеціального спорядження не потрібно. Вона доступна навіть для маломобільних людей. Всередині Медової Печери чисто та світло. З першої зали є перехід у другу кімнату. Тут вже темно та будуть потрібні ліхтарики. Обидві зали просторі, клаустрофобії бути не повинно, одяг ви теж не замастите. В кінці другої зали знаходиться вузький довгий хід у третю залу. Це вже будуть елементи спелеології, адже частину ходу можна пролізти лише на животі. Тут згодиться старий одяг і тонка талія. Довжина ходу орієнтовно десять метрів. Майте на увазі, що люди певних комплекцій туди не вмістяться.
Медову Печеру відкрили випадково. Двісті років тому тут вівся видобуток будматеріалу для львівських кам’яниць. Якось робітники побачили вхід у скелі, що йшов кудись під пагорб. Там виявилася простора кімната та ще один, вертикальний, вихід на поверхню. З часом каменоломня перетворилася на одне з улюблених місць відпочинку львів’ян.
Перебуваючи в печері відчуваєш себе не у Львові, а десь на Тернопільщині. Тут тихо, як у церкві, і безпечно, наче в бомбосховищі. В третій залі є кілька місць для ночівлі та один засипаний вихід нагору. Є невелика кількість води. Влітку тут завжди прохолодно, а взимку – доволі тепло.
Найцінніше в Медовій Печері – це її неповторна атмосфера та чудові місця для фотографій! Біля печери ще є озеро та густий ліс для прогулянки.
Немає коментарів:
Дописати коментар