Із святом усіх причетних до бібліотеки та читання!

      Вітання, юні читайлики! Літературна карусель сьогодні запрошує "повозитися" учнів старшої школи  разом із книжкою Клаудії Пічман "Хмара". Сама назва книги інтригує та стимулює замислитись, що це за "хмара"? 

     Ця книжка - про Емму. 16-річна дівчина переживає смерть молодшого брата. Батьки, з міркувань безпеки, переїжджають у новий сучасний дім. Але здається, що він аж занадто сучасний, і дівчина не може звикнути.

      В сучасному світі технології мають величезне значення, і воно точно буде посилюватися.

     У 16 років у багатьох виникає враження, що близькі їх не розуміють. А оцей незнайомець з фейсбуку навпаки - і швидко стає найкращим другом, з яким можна поділитися емоціями. Він підтримає, вислухає, розрадить.

     Він теж утратив маму, тож допомагає Еммі впоратися з її переживаннями. Вона прагне побачити Пола, поспілкуватися з ним віч-на-віч. Але на неї чекає несподіванка…

    Сучасна підліткова історія, про перше кохання й інформаційні технології, читається  на одному подиху.

 

                                           Незвичайні свята:  день шашок

     Шашки - одна з найдавніших ігор. Історія виникнення шашків йде в далеку старовину. Зокрема в працях грецького історика Платона зустрічається міф про те, як бог Гермес, що придумав цю гру, запропонував богині Луні грати з ним в шашки з тією умовою, що в разі програшу він отримає від неї п'ять днів. Здобувши перемогу, Гермес додав ці п'ять днів до тих 360, які до цього складали рік.

     За однією з історичних версій шашки винайшов грецький воїн Паламед, відомий як учасник облоги Трої. Облога міста тривала 10 років і, щоб убити нудьгу, Паламед придумав цю захоплюючу гру. Воїни  грали на шашковій дошці або на землі, малюючи клітини на ній, а за якими правилами - зараз встановити неможливо.

    Захоплювалися шашками і єгипетські фараони. Під час розкопок у Єгипті виявили гробницю якогось вельможі, який був наближеним фараона. На стінах гробниці є розписи, які мабуть відображали три пристрасті древнього єгиптянина - полювання, риболовлю й гру в шашки. У Луврі зберігаються дві шашкові дошки, що належать фараонам. Так, наприклад, у гробниці Тутанхамона, який правив з 1400 по 1392 рр. до н.е., була знайдена дошка для гри в шашки, що складалася з тридцяти клітин.

Дослідники припускають, що шашки настільки старовинна гра, що не поступається по древності самому Єгипту, а може бути і старішою за нього, так як міфи свідчать, що єгипетські боги, так само як і прості смертні, грали в шашки. Звідси виникла версія про давньоєгипетське походження шашок.

З Давнього Єгипту шашки почали свій шлях по світу. Спочатку вони потрапили до Греції, потім в Стародавній Рим. Як не дивно, на думку дослідників, правила гри мали багато спільного з сучасними шашками. За кілька століть до нашої ери вже грали на 64-клітинній дошці, шашки були двох кольорів - білі та чорні. І представляли собою як би дві армії, яким належало піти в бій. Відступ не передбачався, тому шашки могли ходити тільки вперед. Якщо шашка проривалася в тил до супротивника, то підвищувалася її бойова здатність і вона ставала "дамкою". Взяття відбувалося за допомогою перескакування однієї шашки через іншу. Точно так само в бою воїн, який переміг, переступає через переможеного, щоб далі продовжити бій.

У римлян гра називалася латрункулі і пішла від слова ЛАТР - воїн. Німці, французи та інші народи називали її інакше, але в кожній з цих мов простежувалося слово дамка." Можливо, це пояснюється тим, що в середні віки жінки були оточені особливою увагою і шануванням лицарів. До речі, майбутніх лицарів обов'язково вчили грі в шашки - вони прищеплювали такі необхідні воїну навички етики і тактики лицарських поєдинків. Грали в шашки в "Декамероні" Боккаччо, грали в "Дон Кіхоті" Сервантеса.

Крім грецького і єгипетського походження шашків, існує і третя версія - арійсько-норманська, відповідно до якої шашки (тавлеї) прийшли з півночі. Археологічні розкопки, зроблені на території Київської Русі, виявили в шарах, що відносяться до X століття, шашки, виточені з рогу, каменю, бурштину, зроблені з глини. Аналогічного вигляду шашки знайдені в Швеції, Норвегії, Данії та Ісландії. Знахідки відносяться до епохи вікінгів. Можливо, вони і занесли цю гру в Київську Русь, оскільки всі знахідки шашків знаходяться на великому шляху з варяг у греки, або на поселення при великих містах, де мешкали руські княжі дружини, у складі яких були і найманці.

Існує інша версія походження шашок - чисто слов'янська, точніше, скіфська. Цю версію, засновану на археологічних розкопках і відкриттях, висунув і розвиває Євген Кадніков.

     На Русі появу шашок пов'язують з ім'ям київського князя Володимира Мономаха (1053-1125). Однак археологічні розкопки показали, що ще в ІІІ - IV століттях нашої ери вже грали в шашки. У багатьох легендах розповідається про те, що шашки були однією з улюблених ігор руських богатирів.

     Перший твір про шашки, на іспанській мові, з'явився під заголовком "Juego de las damas" (рік невідомий); потім писали про них Торквемада в 1547 р. і Монтеро у 1590 р. Більше джерел про гру в шашки було у Франції. Перший твір на цій мові випущено в 1668 р. математиком-інженером Мадлен, під заголовком "Le jeau de damos". Гра в шашки, потрапивши в Європу, отримала масу різновидів і в кожній державі вона має свої особливості: польська, турецька, англійська, піддавки, кліщі та ін. Після класичного трактату Манури в 1770 р. кращим твором з польських шашок вважається праця Баледента "Lo Damier"; вона містить до 10 тис. діаграм і вміщає в себе все, що було опубліковано про польську шашкову гру до 1886 р.

Існують різні види гри. Найбільш відомі англійські, німецькі, іспанські шашки (12 шашок на 64-клітинній дошці), французькі, польські (20 на 100-клітинній дошці), канадські (30 на 144-клітинній дошці). У 19 ст. стали проводитися чемпіонати з національних шашок, в багатьох країнах набули поширення 100-клітинні французькі шашки, які стали згодом міжнародними. З 1894 проводяться чемпіонати світу по 100-клітинних шашках.

Згідно з правилами гри, шашки пересуваються по темних полях вперед в будь-яку сторону на одне поле по діагоналі. Бити шашки супротивника можна вперед і назад, переходячи через них на вільні поля. Шашка, доведена до останньої горизонталі дошки, стає "дамкою", яка має право ходити на будь-яку відстань.

Мета гри - знищити шашки супротивника або створити таке становище, при якому вони не мають ходу. Три правила в міжнародних 100-клітинних шашках створюють великі можливості для проведення складних позиційних маневрів і комбінацій:

1. обов'язкове узяття більшості шашок за наявності декількох варіантів бою;
2. шашка, що попала в результаті бою на останню горизонталь, право "дамки" отримує лише з наступного ходу;
3. при обов'язковому подальшому узятті шашок супротивника вона не стає дамкою.

      Шашки – одна з найулюбленіших настільних ігор. Ця гра – це чудовий спосіб провести вільний час з користю, бо вона покращує діяльність мозку, покращує пам’ять, розвиває логічне мислення та концентрацію уваги. А ще – це чудовий привід зустрітися з друзями, поспілкуватися.

               Міжнародний день миру

     21 вересня, українці разом з цивілізованим світом відзначають Міжнародний день миру та День миру в Україні. Останній встановлено відповідно до Указу Президента від 5 лютого 2002 року.
     Мета Дня – звернути увагу на необхідність завершення усіх війн та конфліктів, а також підкреслити важливість мирних переговорів, дипломатії та толерантності.
Міжнародний день миру є символом надії та співчуття для мільйонів людей у всьому світі, які прагнуть завершення збройних конфліктів та побудови світу без війн та страждань.
     Особливо це відчуття нині актуальне для нас – українців. Цей день – не лише символічна дата, але й важливе нагадування світу про те, що в нашій країні вже третій рік триває жорстока і кривава війна, яку почала росія. Ми пережили стільки випробувань і втрат, що справді можемо сказати, що як ніхто розуміємо цінність миру.

 

      Вітання, юні читайлики! Сьогодні "літературна карусель" запрошує повозитися разом із дуже  поважною та розумною книгою, енциклопедією "Велика книга про здоров'я усієї родини". 

     У книзі відомого німецького професора Дітріха Ґренемаєра у формі бесіди подано цікаву інформацію про будову і функціонування людського тіла, про зміни, що відбуваються в нашому організмі протягом життя, доступно описано складні психофізіологічні процеси.

    Автор вибрав доречний мовний стиль, правильний тон бесіди — коректний, відкритий, із м’яким гумором. На запитання малюків відповідає лікар. Його пояснення є наочним прикладом для батьків, як треба говорити з дітьми про складні питання фізіології людини, виховувати дбайливе ставлення до власного здоров’я, культуру тіла та почуттів.

    Видання гарно ілюстроване, містить вікторини, поради та рецепти, за якими діти самотужки можуть приготувати напої, виконати нескладні фізичні вправи.

     Сподіваємось, кожен читач знайде у книзі власні варіанти відповідей на ті чи інші дитячі «чому?».  Ця книга-енциклопедія буде цікавою для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку та дбайливих дорослих.

      Вітання, юні читайлики! Минуло тепле, гомінке,  веселе літо і шкільний дзвоник знову покликав за парти. На усіх чекають нові знання, нові досягнення, нове пізнання  невідомого. Тож легкого старту у світ знань! А "літературна карусель" запрошує познайомитися-повозитися із дуже незвичайною та цікавою книжкою - "Мозок. Те, про що тобі не розкажуть дорослі" Богуша Янішевського. 

    Про мозок важко розповідати, бо він дуже складний. Окрім того, щоб зрозуміти, як працює мозок, мусимо скористатися... мозком. Тобто мозок повинен зрозуміти сам себе. Мозок - це твій персональний суперкомп’ютер, найдосконаліша модель, яка не припиняє розвиватися. Погодься, що тобі знадобиться інструкція з використання цієї дивомашини, аби не мозок керував тобою, а тим ним. Отже, цю книгу ти сміливо можеш вважати найцікавішим та найдотепнішим довідником з мозковедення. Читай уважно та поступово, аби твій мозок був готовий увібрати в себе силу силенну важливої інформації.

 

      

                                                   Класик з українською душею

                                                          літературне асорті
      Цьогоріч у вересні  відзначаємо 255 річницю з дня народження відомого українця, основоположника сучасної української літератури Івана Котляревського.
      9 вересня 1769 року у Полтаві у родині канцеляриста магістрату Петра Котляревського та його дружини Параски Жуковської з родини козака Решетилівської сотні народився хлопчик, якого назвали Іваном. Йому судилося стати визначним українським письменником, який вперше в Україні через свої твори заговорив з українцями рідною мовою, започаткувавши нову добу в українській літературі. Бо саме з «Енеїди» Івана Котляревського фактично й розпочалося формування літературної української мови на основі живої народної мови.
     Олена Пчілка порівнювала Івана Котляревського з першою весняною квіткою, що змарнілу землю звеселяє, з найпершою ластівкою, що «весну нам принесла», з першою зорею, яка «у добу безпросвітну» у небі стиха засіяла.
     Тарас Шевченко в поезії «На вічну пам’ять Котляревському» називає його українським соловейком, сизим орлом, співцем України. Кобзар напророкував письменнику вічну славу:
                              Будеш, батьку, панувати,
                              Поки живуть люди,
                              Поки сонце з неба сяє,
                              Тебе не забудуть.
     Пропонуємо топ цікавих фактів про життя та творчість Івана Петровича.

1. Із 1796-го до 1808-го року Котляревський перебував на військовій службі. Брав участь у задунайському поході російської армії під час російсько-турецької війни. Отримав чин капітана та орден святої Анни за виявлену хоробрість у боях та виконання дипломатичних доручень.
2. Уперше «Енеїда» була видана без відома автора 1798-го видавцем Максимом Парпурою. Іван Котляревський розлютився через це, тому поетично відчихвостив видавця рядків у наступній частині «Енеїди», помістивши його персонажа у пекло, де «якусь особу мацапуру там шкварили на шашлику, гарячу мідь лили за шкуру і розпинали на бику». Повністю поема вийшла 1842-го тільки після смерті письменника.
3. Імператор Олександр I зберігав «Енеїду» із автографом Котляревського. А примірник твору також був в особистій бібліотеці Наполеона I Бонапарта.
4. 1810-го Іван Котляревський після військової служби повернувся у Полтаву, де працював наглядачем Будинку для виховання бідних дворян. Одним із вихованців Івана Петровича у закладі став Михайло Остроградський, у майбутньому − провідний математик, механік і фізик, а також український живописець Аполлон Мокрицький, учень Карла Брюллова і товариш Тараса Шевченка.
5. 1816-го Котляревського призначили директором Полтавського театру. Він близько товаришує з актором-кріпаком Михайлом Щепкіним, який виступав у складі трупи Штейна, що гастролювала у Полтаві. Згодом допомагає викупити актора з кріпацтва.
6. 1818-го полтавець став членом масонської ложі «Любов до істини» разом з Сергієм Волконським та Семеном Кочубеєм, де обговорювалися політичні питання.
7. Помер Іван Котляревський 10 листопада 1838 року. Прямих нащадків він не залишив. Не завдовго до смерті письменник відпустив на волю шістьох кріпаків. А дім у Полтаві на Івановій горі заповів своїй економці — унтер-офіцерській вдові Мотрі Векливечивій. 

Детальніше дивіться на сторінці бібліотеки у фейсбуці.

      Сьогодні День читання книг. А який же день читання книг без юних читайликів? Отож сьогодні до міської дитячої бібліотеки завітали учні 5-А класу ЗЗСО І-ІІІ ст. #1 разом із класним керівником М.Ф.Ясіновською на бібліотечний урок "Мандрівка у світ книг".

Бібліотекар Л.Я. Гнип познайомила усіх із дитячою бібліотекою та бібліотечним фондом, розказала про новинки дитячої літератури, нагадала про книги, які діти читали у молодшій школі, запропонувала різноманітні тематичні книжки для учнів середньої школи, а також вчила юних читачів самостійно користуватися бібліотечним фондом та шукати у ньому необхідні книжки.

Щиро дякуємо М. Ф. Ясіновській за активну співпрацю.

                                        Незвичайні свята:  день читання книг

     Сьогодні, 6 вересня, світова спільнота відзначає День читання книг. Свято створене, зокрема, щоб підбадьорити тих, хто любить читати, наголосити на важливості читання, стимулювати людей придбати нову книгу для власної чи публічної бібліотеки або просто сходити до книгозбірні.

     У День читання книг рекомендують принаймні на мить відволіктися від звичного ритму життя, зупинитися та насолодитися неймовірним ароматом друкованих сторінок, пірнути у світ художньої реальності.

     Читання підвищує нашу грамотність. Читаючи текст, ми запам’ятовуємо, як пишуться слова, і не помиляємося при написанні.

    А для багатьох людей читання — це найкращий вид відпочинку.

    Бажаємо вам побільше цікавих книжок і захоплюючого читання!

  Книга подорожує з людиною протягом століть і завжди залишається її незамінним та вірним другом!

 Існує близько 130 мільйонів виданих книг. Найбільш продавана книга - Біблія. Найдовша книга у світі - "Спогад про минуле". Найдорожча книга у світі - "Кодекс Лестера".

Цей день закликає людей читати книжки та поширювати любов до читання. Мета цього дня - спонукати людей більше читати та сприяти формуванню культури читання. Кожна книга має значення.

Читання знижує стрес на 68 відсотків. Читаючи всього 20 хвилин на день, ви зможете прочитати 1,8 мільйона слів за рік. При середньому значенні 500 слів на сторінку це означає, що за рік ви прочитаєте 3 600 сторінок. Це 12 книг по 300 сторінок кожна. Читання - це найшвидший спосіб поповнення словникового запасу.