Класик з українською душею

                                                          літературне асорті
      Цьогоріч у вересні  відзначаємо 255 річницю з дня народження відомого українця, основоположника сучасної української літератури Івана Котляревського.
      9 вересня 1769 року у Полтаві у родині канцеляриста магістрату Петра Котляревського та його дружини Параски Жуковської з родини козака Решетилівської сотні народився хлопчик, якого назвали Іваном. Йому судилося стати визначним українським письменником, який вперше в Україні через свої твори заговорив з українцями рідною мовою, започаткувавши нову добу в українській літературі. Бо саме з «Енеїди» Івана Котляревського фактично й розпочалося формування літературної української мови на основі живої народної мови.
     Олена Пчілка порівнювала Івана Котляревського з першою весняною квіткою, що змарнілу землю звеселяє, з найпершою ластівкою, що «весну нам принесла», з першою зорею, яка «у добу безпросвітну» у небі стиха засіяла.
     Тарас Шевченко в поезії «На вічну пам’ять Котляревському» називає його українським соловейком, сизим орлом, співцем України. Кобзар напророкував письменнику вічну славу:
                              Будеш, батьку, панувати,
                              Поки живуть люди,
                              Поки сонце з неба сяє,
                              Тебе не забудуть.
     Пропонуємо топ цікавих фактів про життя та творчість Івана Петровича.

1. Із 1796-го до 1808-го року Котляревський перебував на військовій службі. Брав участь у задунайському поході російської армії під час російсько-турецької війни. Отримав чин капітана та орден святої Анни за виявлену хоробрість у боях та виконання дипломатичних доручень.
2. Уперше «Енеїда» була видана без відома автора 1798-го видавцем Максимом Парпурою. Іван Котляревський розлютився через це, тому поетично відчихвостив видавця рядків у наступній частині «Енеїди», помістивши його персонажа у пекло, де «якусь особу мацапуру там шкварили на шашлику, гарячу мідь лили за шкуру і розпинали на бику». Повністю поема вийшла 1842-го тільки після смерті письменника.
3. Імператор Олександр I зберігав «Енеїду» із автографом Котляревського. А примірник твору також був в особистій бібліотеці Наполеона I Бонапарта.
4. 1810-го Іван Котляревський після військової служби повернувся у Полтаву, де працював наглядачем Будинку для виховання бідних дворян. Одним із вихованців Івана Петровича у закладі став Михайло Остроградський, у майбутньому − провідний математик, механік і фізик, а також український живописець Аполлон Мокрицький, учень Карла Брюллова і товариш Тараса Шевченка.
5. 1816-го Котляревського призначили директором Полтавського театру. Він близько товаришує з актором-кріпаком Михайлом Щепкіним, який виступав у складі трупи Штейна, що гастролювала у Полтаві. Згодом допомагає викупити актора з кріпацтва.
6. 1818-го полтавець став членом масонської ложі «Любов до істини» разом з Сергієм Волконським та Семеном Кочубеєм, де обговорювалися політичні питання.
7. Помер Іван Котляревський 10 листопада 1838 року. Прямих нащадків він не залишив. Не завдовго до смерті письменник відпустив на волю шістьох кріпаків. А дім у Полтаві на Івановій горі заповів своїй економці — унтер-офіцерській вдові Мотрі Векливечивій. 

Детальніше дивіться на сторінці бібліотеки у фейсбуці.