Незвичайні свята:  день шашок

     Шашки - одна з найдавніших ігор. Історія виникнення шашків йде в далеку старовину. Зокрема в працях грецького історика Платона зустрічається міф про те, як бог Гермес, що придумав цю гру, запропонував богині Луні грати з ним в шашки з тією умовою, що в разі програшу він отримає від неї п'ять днів. Здобувши перемогу, Гермес додав ці п'ять днів до тих 360, які до цього складали рік.

     За однією з історичних версій шашки винайшов грецький воїн Паламед, відомий як учасник облоги Трої. Облога міста тривала 10 років і, щоб убити нудьгу, Паламед придумав цю захоплюючу гру. Воїни  грали на шашковій дошці або на землі, малюючи клітини на ній, а за якими правилами - зараз встановити неможливо.

    Захоплювалися шашками і єгипетські фараони. Під час розкопок у Єгипті виявили гробницю якогось вельможі, який був наближеним фараона. На стінах гробниці є розписи, які мабуть відображали три пристрасті древнього єгиптянина - полювання, риболовлю й гру в шашки. У Луврі зберігаються дві шашкові дошки, що належать фараонам. Так, наприклад, у гробниці Тутанхамона, який правив з 1400 по 1392 рр. до н.е., була знайдена дошка для гри в шашки, що складалася з тридцяти клітин.

Дослідники припускають, що шашки настільки старовинна гра, що не поступається по древності самому Єгипту, а може бути і старішою за нього, так як міфи свідчать, що єгипетські боги, так само як і прості смертні, грали в шашки. Звідси виникла версія про давньоєгипетське походження шашок.

З Давнього Єгипту шашки почали свій шлях по світу. Спочатку вони потрапили до Греції, потім в Стародавній Рим. Як не дивно, на думку дослідників, правила гри мали багато спільного з сучасними шашками. За кілька століть до нашої ери вже грали на 64-клітинній дошці, шашки були двох кольорів - білі та чорні. І представляли собою як би дві армії, яким належало піти в бій. Відступ не передбачався, тому шашки могли ходити тільки вперед. Якщо шашка проривалася в тил до супротивника, то підвищувалася її бойова здатність і вона ставала "дамкою". Взяття відбувалося за допомогою перескакування однієї шашки через іншу. Точно так само в бою воїн, який переміг, переступає через переможеного, щоб далі продовжити бій.

У римлян гра називалася латрункулі і пішла від слова ЛАТР - воїн. Німці, французи та інші народи називали її інакше, але в кожній з цих мов простежувалося слово дамка." Можливо, це пояснюється тим, що в середні віки жінки були оточені особливою увагою і шануванням лицарів. До речі, майбутніх лицарів обов'язково вчили грі в шашки - вони прищеплювали такі необхідні воїну навички етики і тактики лицарських поєдинків. Грали в шашки в "Декамероні" Боккаччо, грали в "Дон Кіхоті" Сервантеса.

Крім грецького і єгипетського походження шашків, існує і третя версія - арійсько-норманська, відповідно до якої шашки (тавлеї) прийшли з півночі. Археологічні розкопки, зроблені на території Київської Русі, виявили в шарах, що відносяться до X століття, шашки, виточені з рогу, каменю, бурштину, зроблені з глини. Аналогічного вигляду шашки знайдені в Швеції, Норвегії, Данії та Ісландії. Знахідки відносяться до епохи вікінгів. Можливо, вони і занесли цю гру в Київську Русь, оскільки всі знахідки шашків знаходяться на великому шляху з варяг у греки, або на поселення при великих містах, де мешкали руські княжі дружини, у складі яких були і найманці.

Існує інша версія походження шашок - чисто слов'янська, точніше, скіфська. Цю версію, засновану на археологічних розкопках і відкриттях, висунув і розвиває Євген Кадніков.

     На Русі появу шашок пов'язують з ім'ям київського князя Володимира Мономаха (1053-1125). Однак археологічні розкопки показали, що ще в ІІІ - IV століттях нашої ери вже грали в шашки. У багатьох легендах розповідається про те, що шашки були однією з улюблених ігор руських богатирів.

     Перший твір про шашки, на іспанській мові, з'явився під заголовком "Juego de las damas" (рік невідомий); потім писали про них Торквемада в 1547 р. і Монтеро у 1590 р. Більше джерел про гру в шашки було у Франції. Перший твір на цій мові випущено в 1668 р. математиком-інженером Мадлен, під заголовком "Le jeau de damos". Гра в шашки, потрапивши в Європу, отримала масу різновидів і в кожній державі вона має свої особливості: польська, турецька, англійська, піддавки, кліщі та ін. Після класичного трактату Манури в 1770 р. кращим твором з польських шашок вважається праця Баледента "Lo Damier"; вона містить до 10 тис. діаграм і вміщає в себе все, що було опубліковано про польську шашкову гру до 1886 р.

Існують різні види гри. Найбільш відомі англійські, німецькі, іспанські шашки (12 шашок на 64-клітинній дошці), французькі, польські (20 на 100-клітинній дошці), канадські (30 на 144-клітинній дошці). У 19 ст. стали проводитися чемпіонати з національних шашок, в багатьох країнах набули поширення 100-клітинні французькі шашки, які стали згодом міжнародними. З 1894 проводяться чемпіонати світу по 100-клітинних шашках.

Згідно з правилами гри, шашки пересуваються по темних полях вперед в будь-яку сторону на одне поле по діагоналі. Бити шашки супротивника можна вперед і назад, переходячи через них на вільні поля. Шашка, доведена до останньої горизонталі дошки, стає "дамкою", яка має право ходити на будь-яку відстань.

Мета гри - знищити шашки супротивника або створити таке становище, при якому вони не мають ходу. Три правила в міжнародних 100-клітинних шашках створюють великі можливості для проведення складних позиційних маневрів і комбінацій:

1. обов'язкове узяття більшості шашок за наявності декількох варіантів бою;
2. шашка, що попала в результаті бою на останню горизонталь, право "дамки" отримує лише з наступного ходу;
3. при обов'язковому подальшому узятті шашок супротивника вона не стає дамкою.

      Шашки – одна з найулюбленіших настільних ігор. Ця гра – це чудовий спосіб провести вільний час з користю, бо вона покращує діяльність мозку, покращує пам’ять, розвиває логічне мислення та концентрацію уваги. А ще – це чудовий привід зустрітися з друзями, поспілкуватися.